Автор: Тетяна Єфімова, виконавчий директор в EduPay.
Нарешті підсумувала післясмак після EdCamp, бо вражень було досить. Було багато гарного та дійсно класного, але про це постів вже забагато, тому я про наболіле. Що найбільше зачепило.
По-перше, що не було жодного воркшопу, лекції або ну хоч якогось окремого заходу, присвяченого саме фінансуванню в освіті. Куди не приїдь, в навчальних закладах кажуть, що без фінансування - нікуди, фінансова грамотність освітян - близька до нуля, законодавства не знають, де брати гроші - не знають, як робити запити, складати бюджет, як грамотно залучати кошти - не знають. Але ще раз переконалась, що голосно говорити про таке не прийнято.
По-друге. Мені таки вдалося виголосити тему фінансування і взятись до її спікерства у вільному форматі. Коли поспілкувалась з вчителями та директорами про фінанси в освіті та, зокрема, про збір батьківських коштів, то просто руки опустились.
Поясню, що до цього так виходить, що спілкуюсь з тими, хто вже націлений на зміну стану речей, на припинення збору готівки, на перехід до повноцінних бюджетних запитів та прозорий безготівковий краудфандинг.
А тут - присутні передові вчителя та директори - розказали таке, що на голову не натягнеш. Те, що роби не роби запити - все одно в повному обсязі їх не отримаєш - це норма речей. Далі гірше. Кажуть, що як же ми без готівки, бо є частина коштів, яку треба мати на руках, але щоб про неї батьки не здогадались. Вгадайте, для чого? Щоб робити подарунки райво, щоб здавати на отий самий «Червоний хрест» та ще ряд вже не існуючих фондів. Тобто всі хором підтверджують, що готівка має бути саме в непрозорому вигляді, без звітів, бо є ті цифри, про які не можна батькам звітувати, бо ніхто в здоровому глузді такого просто не зрозуміє і не погодиться здавати гроші.
Деякі вчителя, яким соромно збирати на таке з батьків, самі віддають на це гроші з зарплатні. Питаю, чи вони самі розуміють, що школи не повинні здавати на оті всі фонди та робити подарунки райво? Відповідь очевидна - все всім зрозуміло, але порушити стан речей, що складався роками, не можуть, бо бояться звільнення.
Висновок з оцього всього перший - доки зарплату директорам і вчителям будуть сплачувати з відділу освіти - доти вони будуть стрибати так високо, як їм скажуть звідти. Доки не розформують відділи освіти і не віддадуть фінансове розпорядження на рівень кожного навчального закладу - доти будуть прогресивні навчальні заклади, супердосвідчені вчителі та найкращі директори збирати з батьків готівкові кошти.
Висновок другий - прогресивні вчителі та директори, що знаються на STEM - освіті, цікавляться фінським досвідом та бажають щось змінити на рівні свого навчального закладу, не готові не те що вголос виступити проти райво, а навіть почати ті зміни, що мають порушити існуючий стан речей.
Тому й досі чекають змін «згори», зустрівши міністра в кулуарах, питають - а коли ж вже розпочнуться реформи, жаліються на те, що досі не прийнятий Закон «Про освіту». Тому зміна червоної ручки на зелену - то саме та реформа, на яку готові наші освітяни. Все інше - боляче і не про нас.
Оригінал
