Ю. Федорченко: правильна тактика та помилка в стратегії

Не можна перетворювати реформу вищої освіти в безкінечну мильну оперу

Ю. Федорченко: правильна тактика та помилка в стратегії

Автор: Юрій Федорченко, кандидат філософських наук, незалежний освітній аналітик-консультант.

Тактична правильність та стратегічна помилка.

Внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про вищу освіту» щодо освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» стало ще одним свідченням визнання непродуманості Закону «Про вищу освіту».

З самого початку в Закон закладався занадто малий час для відмови від освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» у системі вищої освіти. Потрібно було при ухваленні Закону визначити, що «останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2018 році».

Однак саме по собі продовження перехідного періоду не дає відповіді на питання про долю коледжів у системі вищої освіти, зокрема педагогічних коледжів. Відсутнє стратегічне розуміння місця коледжів у системі вищої освіти, значною мірою цим обумовлено відповідне зволікання.

На жаль, можна передбачити, що переважна більшість коледжів не скористається наданим часом. І через три роки ми можемо стати свідками чергової спроби подовжити перехідний період.

«Беззаконня», вірніше, безладдя не можна продовжувати до безкінечності. Хочу побажати коледжам та керівникам МОН відповідально поставитися до даної проблеми. Не можна перетворювати реформу вищої освіти в безкінечну мильну оперу.

Оригінал

Освіта.ua
24.03.2017

Популярні блоги
Віра Коткова: враження від навчання у 5 класі НУШ Враження батьків від цьогорічного навчання дитини у 5 класі Нової української школи
І. Лікарчук: що насправді цікавить учителів і директорів Про що педагоги хотіли би прочитати в листах і наказах напередодні 2023/24 навчального року
О. Мірошниченко: батьки не вороги освітянам Для батьків проблеми освітньої системи не є найголовнішою справою у житті
В. Онацький: які предмети зникнуть з розкладу шкіл? Кожен намагається знайти рецепт лікування освіти, хоча до школи мав дотик, лише будучи школярем
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Голосzнарода
Дана полеміка не має під собою здорового глузду, бо мова має йти не про те, щоб врятувати низькоякісні коледжи та технікуми, а про те, щоб дати можливість конкуренції на ринку навіть зявитися попиту на високоякісних працівників, а так як ринок заповнений вщент низькоякісними, то вони всі пролітають та з ними і вся система пролітає, як фанера над Парижом. Мова про те, щоб врятувати коледжі, це лише мова про те, щоб врятувати ракову пухлину в умираючому організмі, для цього підтримувати життя організму штучно як можна довго, і після того пересадити цю ракову пухлину в новий організм, - саме ось що лобіюється.
Nedolya
Для Голосzнарода: Це Ви про що? Про НАПНУ та експертів МОНУ? Чи про заклади освіти, які існують і працюють згідно МСКО 5, розробленому UNESCO? Чи Ви знову в темі, але не вмієте чітко висловлювати свої думки? Ви про який ринок пишете, про Київ? Там виробництв майже не залишилось. А чи не розглядаєте коледж як крок для продовження освіти, що передбачено МСКО? Розвішувати ярлики легко - щось робити реально - важче. Проблема деяких коледжів чи технікумів - це випуск гуманітаріїв (наприклад журналістів чи юристів), гадаю що їхня підготовка потрібна лише в рамках підготовки бакалаврів (це передбачено законом Про вищу освіту, якщо існує відповідна ліцензія). Але ж існує потреба в технічних спеціальностях середнього рівня, які виробництву потрібні. Яким чином їх готувати, якщо вища освіта для цього не потрібна, а спеціалізована потрібно? Такі заклади - саме для цих спеціальностей і мають право на існування не залежно від Ваших намагань їх закрити.
Pasufik
Для Недоля. Ви праві, для багатьох спеціальностей повна вища освіта не потрібна( майстер виробництва, бригадир, менеджер торгового залу і т.п.) і коледжі тут мають стати у пригоді. Але краще, щоб вони були при вузах, аби людина, коли їй знадобиться вища освіта могла поступити на 3 курс, провчитися 2-3 роки і отримати необхідні знання для подальшого кар*єрного зростання. А та бідося, яка нині існує у технікумах та фейкових коледжах ніяк не сприяє покращенню рівня професійної освіти. Тому підприємці так нарікають на коледжі і технікуми і не довіряють їх дипломах. Чому ми забули про Болонський процес під яким Україна підписалася?
Коментувати
Tet-a-tet
І знову винаходимо своє, українське колесо. Всюди у Європі і в світі - коледжі є закладами при ВУЗах, що дає їм відповідний статус, авторитет і наукову базу. У нас же за всяку ціну хочуть врятувати технікуми, аби забезпечити їм автономію, тобто кормушку для директорів. При цьому забувають, що України підписалася під Болонським процесом, але освітянсько - чиновницьке лоббі продовжує протягувати свої шкурні ідеї.
Володимир
Для Tet-a-tet: Ви маєте рацію. Більшість вищих, середніх і професійно-технічних навчальних закладів перетворились просто в місце роботи, а в багатьох випадках, звичайні кормушки. Головною причиною можна назвати відсутність абітурієнтів з відповідним рівнем знань, відсутність необхідної матеріальної бази, викладацьких кадрів та інше. Як слідство- низька кваліфікація випускників, та їх непотрібність. Приведу приклад. В 1993 році, на хвилі реформації, ми з ПТУ перетворились в ВПУ. До робочої професії добавився молодший спеціаліст. Але радість була недовгою. Через 6 років відібрати, за затвердженими МОН критеріями, учнів для здобуття кваліфікації МС, стало неможливим. Ми 3 роки бились з МОН, щоб нам поміняли статус, прибрали МС, і дозволили готувати кваліфікованих робітників з більш високими розрядами. Це була об’єктивна оцінка ситуації і на жаль одинична.
Коментувати
гість
хто вам сказав, що є реформа? це швидше імітація, бо ясного плану немає - хто сильніше потягне віслюк чи віл - туди й плетемось. коня там немає.