О. Мірошниченко: коректність вивчення гуманітарних наук

Вивчення літератури повинно привчати дітей думати, трактувати твір самостійно, а не завчати готові кліше

О. Мірошниченко: коректність вивчення гуманітарних наук

Автор: Олександр Мірошниченко, актор, режисер, драматург.

Тут величезна проблема. З математикою – зрозуміло. Там чіткі відповіді. Себто «правильно –неправильно» визначити легко.

З гуманітарними дисциплінами важче. Особливо в режимі тестів. Що пропонується школярам та студентам? У більшості випадків - вибрати з декількох варіантів відповідей правильну. І ось тут виникає проблема.

Стикнувся особисто. Як драматург. Справа в тому, що мої п’єси входять у навчальну програму коледжів та вузів. Читаю екзаменаційні питання за своїми п’єсами. Питання на зразок: «Яка головна тема (ідея) твору?» І три варіанти відповіді. Одна з них правильна. Начебто. З точки зору авторів програми. А з точки зору автора твору – жодна з них не є правильною.

Себто хтось за мене вирішив, про що саме я писав. І це ж не лише з моїми творами. І не лише в університетах. У школах ситуація аналогічна. Знайомі літератори, твори яких входять до шкільної програми, жаліються що трактування їхніх творів спотворює авторські ідеї. Знову хтось вирішує за автора, що є правдою, а що - ні.

І це не лише з сучасниками. Та ж історія і з Шевченком, і з Лесею Українкою, і з Франком, і з іншими. Сумно. Дуже сумно – бо вивчення літератури – це прищеплювання учню вміння ВИТРАКТОВУВАТИ твір самостійно. Не вибирати правильну відповідь із запропонованих, а саме самостійно знаходити СВОЮ відповідь. Бо єдино правильної відповіді просто не існує.

Більше того! Те, що автори підручників та тестів вважають правильною відповіддю, дуже часто не є правильним та коректним. Вивчення літератури повинно привчати дітей думати, а не завчати готові кліше. У цьому весь сенс!

Оригінал

Освіта.ua
09.03.2017

Популярні блоги
С. Новікова: ЗНО з математики для вступників-медиків При вступі на всі спеціальності галузі знань «Охорона здоров'я» другим предметом є математика
В. Громовий: в освіті вже пройдена межа незворотності Негативний відбір і зворотна селекція в освіті тривають, адже йдуть кращі, а «лава запасних» практично порожня
Є. Стадний: ідея збільшення ваги атестата хибна по суті Чим більше враховуватимуть атестат, тим меншими будуть шанси дітей з хорошими знаннями з суворіших шкіл
Д. Бабурін: реальність освіти за ширмою рейтингової шкали За ширмою рейтингової шкали 100-200, яку нам кожен рік презентує УЦОЯО, ховається реальний стан освіти в Україні
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Tet-a-tet
п. Мірошниченко: До Незалежності в Україні у НЗ не практикували тести, особливо на уроках літератури. Не маючи вдома ані однієї художньої книжки( мої батьки були дуже бідні) , дякуючи міській бібліотеці перечитав усю класику, яка тоді була доступна, і це за 9 років. На все життя, всупереч обставинам, полюбив книжку і ціную силу слова. Ви праві, літературу "заганяти" в тести неможливо. Тут маємо сліпе копіювання зарубіжного досвіду. Наші монівські чиновники якщо за щось беруться, то відразу оптом,- підходить - не підходить там буде видно. Оте сліпе мавпування і приводить до таких явищ, про які Ви пишете. Має бути диференційований підхід і головне слово має належати майстрам літератури , а не псевдопедагогам.
16
А может автор задачу поставил одну, а решил другую? Хотел заложить одно, а получилось другое? И ещё. Когда покупают работы одного художника, писателя и т. д., а другого не покупают, то виновны не покупатели.
Олександр Мірошниченко
Тут надважливо зупинити потік звиувачень в стилі "сам дурак". Я дійсно професіонал в літературі. Про що яскраво свідчать десятки книжок, переклади на різні мови моїх творів і, зрештою, наявність моїх творів як в шкільній так і в університетських навчальних програмах. Так що саме нам АВТОРАМ потрібно давати слово і в першу чергу звертати увагу на думку авторів, а не псевдознавців літератури з десятком штампів радянського зразка в головах. Хіба це не аксіома? І те ж саме вам скажен кожен автор. Бо спроба загнати літературу в тенета сталих визначень - ознака відсутності здатності мислити творчо і самостійно. Ми хочемо виховати таких дітей?
совесть
Для Олександр Мірошниченко: До кожного твору автор пише коротку анотацію, де й висвітлює те головне, про що цей твір. Уміння відокремити ГОЛОВНЕ від другорядного, виокремити ГОЛОВНЕ - надважливо. А хороша література ніколи не залишить читача байдужим... Наведу один приклад, що стосується тестування. На малюнку зображений Т.Г. Шевченко. Запитання: Хто зображений на малюнку? Відповідь: ЛЮДИНА. Це правильна відповідь, чи ні? А очікують правильну відповідь - Шевченко Т.Г., тому правильну відповідь дитині не зараховують!?? Підкреслюю важливість професійного підходу до будь-якої роботи! Правильно поставити запитання виявляється дуже непростою справою... Я за те, щоб ГОВОРИЛИ на уроках літератури ДІТИ, а не лише вчителЬ, який не зупиняється ні на секунду...
Коментувати
совесть
О, ще один "професіонал" з тестування обізвався! Головне, щоб САМ автор міг визначити головну ідею написаного ним же твору, а то якось з’являються запитання щодо його психічного здоров’я. Проблема, яку ви загострюєте, лежить у іншій площині: бездарності й непрофесійності укладачів тестів! Особливо жалію розумних дітей, які повинні відповідати на подібні "тести"... Скільки такого непотрібу використовують у внз БЕЗКОНТРОЛЬНО!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!