Олена Панич: школа - це завжди соціальний проект

Приватні школи дійсно дитиноцентричні, тоді як в державних такий підхід - це рідкість

Олена Панич: школа - це завжди соціальний проект

Автор: Олена Панич, кандидат історичних наук, експерт Реанімаційного пакету реформ, група «Освіта-наука».

Все частіше зустрічаю людей, які хочуть відкрити приватну школу. Тільки жаліються, як важко це зробити в нашій країні. Законодавство надто складне, регуляторка і ринкові умови, в яких доводиться працювати, фактично роблять такі проекти приреченими.

З 17 тисяч шкіл в нашій країні лише трохи більше сотні приватні, і їхня кількість скорочується. Це при тому, що загалом шкіл катастрофічно не вистачає.

Держава (і публіка за звичкою) розглядають приватні школи як бізнес. В суспільстві завжди подається думка, що ціни на навчання в приватних школах надто високі. Хоча на практиці багато людей, що працюють в таких школах, - це просто подвижники, які горять бажанням зробити щось нове і цікаве, дати дітям особливий досвід неавторитарної школи. Вони готові працювати за доволі помірну оплату.

Школа - це завжди соціальний проект. Але навіть соціальні проекти мають свою ціну. Вони не можуть бути повністю безкоштовними. Звичайна оренда приміщення і оплата комунальних послуг потребує живих грошей.

У наших умовах навіть високі ціни на навчання не дозволяють покрити реальні видатки таких шкіл. Тільки ж люди хочуть безкоштовного взагалі.

Рівень недовіри до приватних шкіл в нас настільки високий, що це виглядає як якесь популістське божевілля. Тим більше, коли на практиці багато батьків шукають для своїх дітей приватних вчителів. Але коли йдеться про відкриття приватної школи,то це вже просто «замах на святе». Все в нас має бути державним і безоплатним.

Приватні школи дійсно дитиноцентричні, тоді як в державних такий підхід - це рідкість. Але впертий патерналізм нашого суспільства вбиває такі ініціативи. Душить їх, витісняючи в систему репетиторства, фактично заганяє в підпілля.

Якби підхід був інший, і такі школи були б цінними в очах суспільства, якби державні і місцеві органи влади їм надавали сприяння, то і школи були б набагато доступніші, і діти були б набагато доглянутіші, і суспільство було б набагато безпечнішим.

Оригінал

Освіта.ua
20.02.2017

Популярні блоги
Віра Коткова: враження від навчання у 5 класі НУШ Враження батьків від цьогорічного навчання дитини у 5 класі Нової української школи
І. Лікарчук: що насправді цікавить учителів і директорів Про що педагоги хотіли би прочитати в листах і наказах напередодні 2023/24 навчального року
О. Мірошниченко: батьки не вороги освітянам Для батьків проблеми освітньої системи не є найголовнішою справою у житті
В. Онацький: які предмети зникнуть з розкладу шкіл? Кожен намагається знайти рецепт лікування освіти, хоча до школи мав дотик, лише будучи школярем
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олексій
Громадського діяч Л. Українка (у праці «Утопія в белетристиці») головними силами визволення українського народу від соціально – економічного гніту на поч. XX ст. є народні маси, перш за все – робочий люд у союзі з іншими передовими суспільними силами" «Держава – капіталіст» і «народ – трудівник» ворожі одне одному, капіталістична держава – зло для трудового народу»: І. Франко
Pasufik
Для Олексій: А чому у Швеції, Норвегії, Бельгії держава ( на чолі з королями) не ворог своєму народу? Мабуть справа не в устрої, а в мізках людей. У Франції 40% промисловості належить державі, але там соромляться красти так як у нас. Я думаю, що справа у ворожому оточенні нашої держави, тепер виразно видно, хто зацікавлений і десятками років плекав у нашій державі бандитську мафію. Борімося, бо інакше ніякий устрій нам не допоможе, якщо будемо "підспівувати" ворогам, часом і несвідомо, а так, зі злості.
Коментувати
Олексій
«Держава – капіталіст» і «народ – трудівник» ворожі одне одному, капіталістична держава – зло для трудового народу»: І.Я. Франко
Лідія
у батьків приватних шкіл такий принцип: ми патимо гроші - з вас гарні оцінки. Сенс таких шкіл? Яка дитиноцентричність? Вчитель - ніхто, діти - такі собі пупки землі, які можуть і нахамити (за гроші можна!). І ще зарплпта - по факту, на канікулах - нуль, слова "відпустка" не існує. Так принаймі в Миколаєві
Pasufik
Якщо ми будуємо ринкову економіку, то в ній, на правах приватного бізнесу може бути як послуга і освіта. Поки що, приватні школи створені шляхом захоплення різних приміщень або бувших дитячих садків, щось не чув, щоб хтось збудував школу як це робили меценати у минулі часи. Якщо і далі 50% економіки буде працювати і тіні ми ще довго не побачимо виконання положень Конституції щодо освіти, якби нам цього не хотілося. Хто хоче вивчитися, тому ніякі перешкоди не завадять, а все решта від лукавого.
Nedolya
Для Pasufik: Вони повинні виконуватися і громада повинна вимагати їх виконання. Кількість приватних знз не перевишує 200 по всій Україні. Тому що ми обговорюємо? В основному це школи національних меншин організовані або на пожертви, або утримуються іноземними організаціями. Також є школи з іноземною програмою навчання. Але їх атестати у нас не визнаються. Тому до чого тут лукавий. Виконувати закони країни, в якій проживаєш - це нормально. Мені взагалі не зрозуміла мета цієї статті блогу, тому й виникли запитання, тим паче, що автор позиціонує себе як експерт.
Pasufik
А у нас прогресивний мер у 90х віддав під приватні школи два дитсадки, де в класі по 15-20 учнів. Школа загороджена високим парканом, зі своїм спортмайданчиком і т.д. іншим словом для "елітарних дітей". І що їм до Конституції, коли наші нувориші живуть по своїх законах. Те, що ми маємо право мати право відомо вже давно. Подивіться на маєтки навколо обласних центрів або на вілли у м.Східниця, там що, на Конституцію хтось зважає?
Коментувати
Nedolya
"Школа - це завжди соціальний проект. Приватні школи дійсно дитиноцентричні." Що означає цей набір слів? Можна якусь конкретику? - висловлювання автора не зрозумілі. Школа - це не проект, а реальний навчальний заклад, поки якийсь "науковець" не починає його розглядати як проект. Приватні школи батькоцентричні, а ще точніше - грошецентричні, бо є підприємством із заробляння коштів - інакше існувати просто не зможуть. І це автор визнає. Стаття чи фантазм автора, без аргументації, чи чиєсь замовлення? Дійте згідно закону і тоді всі питання будуть зняті. Якщо у законі передбачені приватні навчальні заклади, тоді одержуйте Ліцензію, набір потрібних документі і вперед. Але пані Експерт повинна розуміти, що кількість дітей з кожним роком зменшується і навчальні заклади скорочуються, тому важко пояснити відкриття нового навчального закладу в таких умовах. Мені дивно, що такі елементарні речі не знає Експерт, тому мені стали зрозумілими "перспективи" наших "освітніх рехворм".
Сабіна
Для Nedolya: ви розумієте різницю між зароблянням коштів та покриттям витрат? Плата батьків не завжди покриває витрати приватної школи на стільки, щоб щє щось заробив її власник. А щє й законодавство таке, що суперечить собі ж. Тому батьки, які хочуть дати дітям щось більш корисне, ніж клас з 36-ти дітей і домашні завдання до ночі, вигадують щось нове. Цілком згодна з авторкою статті.
Nedolya
Який зміст відкривати школу власнику, якщо він нічого не заробляє з неї? Існують школи, що працюють за рахунок пожертв іноземних спонсорів, але немає шкіл, де власник не заробляє. Щодо законодавства - є основний закон Конституція України "Стаття 53. Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам." Чи Ви пропонуєте порушувати основний закон? Якщо є підстави - відкривайте приватний заклад, але розумійте, що держава відповідає лише за виконання конституційних принципів у державних та комунальних навчальних закладах. Тому зрозуміла її реакція на приватні освітні заклади - шлях описано - отримуйте Ліцензію.
Лідія
для Сабіна. Попрацюйте над грамотністю. Педагоги не можуть писати з помилками - соромно!
Коментувати