М. Хоменко: вирішуючи одні проблеми, породжуємо інші

Освітян хвилюють критерії права на бюджетне фінансування, і головне – хто і як це буде робити

М. Хоменко: вирішуючи одні проблеми, породжуємо інші

Автор: Микола Хоменко, заслужений працівник освіти, заступник директора ДУ НМЦ «Агроосвіта».

«Скинувши шкіру, вже не влізеш в неї знову. Такий закон джунглів», – сказав Каа.

Редьярд Кіплінг «Книга джунглів»

Руйнуючи певні стереотипи, застарілі шаблони, ми маємо розуміти, що до них ми вже не повернемося.

Перший місяць нового року вже в минулому, відшуміли свята, студенти і викладачі повернулися до занять – до весни залишилося зовсім небагато. Але якщо бути відвертим – більшість освітян з острахом дивиться в майбутнє.

Вищі навчальні заклади вкотре вже дізнаються про можливість стати користувачами бюджетних коштів, тобто разом з приватними закладами освіти претендувати на бюджетне фінансування. Боятися, мабуть, нічого і навіть незручно – постійно лунають заяви про унікальність і високий рівень підготовки в державних вишах.

Здається, яку конкуренцію може скласти приватний вуз, створений зовсім недавно, із сумнівною репутацією, невизначеним науково-педагогічним персоналом, невідповідною матеріально-технічною базою.

Хвилювання викликають критерії, за якими визначатимуть право на бюджетне фінансування, і головне – хто і як це буде робити. Славнозвісний людський фактор. А він, хочемо чи не хочемо, діятиме. Так вже склалося в нашій країні.

Оптимізація. З якого тільки боку до неї підходити і як вирішувати, наскільки це необхідно, – питання непросте не лише для сьогоднішнього міністра, а і до її попередників, думаю, і для наступників. Єдине, що можна сказати – адміністративним шляхом його не вирішити.

Здається, перший крок зробили два роки тому, зменшивши кількість вищих навчальних закладів шляхом виведення технікумів і коледжів з вищої освіти. Вирішивши частково одну проблему, породили іншу.

І знову хвилювання в технікумах і коледжах – де вони будуть на початок наступного навчального року, очікуване неприйняття рішення щодо збереження статусу вищого навчального закладу для коледжу до 2020 року, загроза передачі на місцевий бюджет, взагалі замовчування про цей рівень підготовки.

Так, в проекті середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року жодного слова не сказано про молодшого спеціаліста. Звичайно, це насторожує. Звернення, петиції, декларації – а конкретних рішень немає. Як результат – затримка з прийняттям законів про освіту і професійну освіту.

Підвищення мінімальної заробітної плати. Зарплата викладача без категорій мало чим відрізняється від зарплати прибиральниці, а якщо перерахувати в розрахунку на одну годину робочого часу, то у прибиральниці буде в декілька разів вище. От вам і справедливість навиворіт. Як наслідок – додаткова напруга в суспільстві.

Освіта.ua
07.02.2017

Популярні блоги
О. Костюк: Польщі потрібні таланти, а Україні – ні? Система вищої освіти України приречена продукувати масовий освітній продукт, а не унікальний
І. Лікарчук: вчитися мають ті, хто хоче здобути освіту Повна загальна середня освіта повинна бути не обов’язковою, а загальнодоступною
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Капаліка
Потрібна реальна автономія, децентралізація та дебюрократизація. У медицині - запровадити страхування (зменшити нарахування та відрахування з з/пл та ввести обов’язкове страхування). Тоді і грошові потоки лікарень будуть прямо залежати від обсягів обслуговування хворих і якості самих послуг. Зменшиться і лікування БАДами (бо жодна страхова компанія не сплатить такий рахунок). Лікарні будуть змагатися (і умовами праці і винагородою за неї) за кращих фахівців. Буде і конкуренція між державними (комунальними) закладами.
Капаліка
У освіті - запровадити оплату освіти на усіх ланках (від дошкільної до вищої) ваучерами. Якщо підготовка 1 учня коштує умовні 25 тис. грн. на рік, то батькам або видається відповідний ваучер (за яким ці кошти будуть відшкодовуватись школам), або кошти перераховуються на відповідний спеціалізований банківський рахунок (з якого кошти можуть бути лише перераховані школі). Тоді і школи будуть змагатись за кожного учня і батьківські комітети зможуть контролювати витрати шкіл (автоматично і побори на озеленення Марсу та інформатизацію Сатурну зникнуть). Бажаєш вчити дитину у дорогій елітній школі - не проблема: частину плати за навчання покриє ваучер або рахунок (за наявності у такої школи ліцензії на освітню діяльність), іншу частину доплати.
Капаліка
З вищою освітою ще простіше - при записі на ЗНО абітурієнт зазначатиме 1 спеціальність, на яку претендує і свої пільги. Кращі вступники кожної спеціальності (пільговики - у межах загальнодержавних квот) отримають і сертифікати ЗНО, і ваучери на 8 бакалаврських семестрів за державний кошт. Далі неси документи і своє бюджетне місце куди бажаєш без усіляких "хвиль зарахувань" та "автоматичних розподілів за останнім пріоритетом". Не сподобався виш - пиши заяву і неси ваучер наступного семестру у інший ВНЗ. Конкуренція стрімко зросте, а боротьба буде йти не лише за абітурієнта, а і за студента (чи не найкращий мотив до дієвої системи якості у порівнянні з черговим наказом міністерства?). Кращі ВНЗ зможуть навіть піднімати вартість вище ваучера, отримуючи додаткові кошти на розвиток бази та залучення кращих викладачів. А гірші швидко вимруть... Важко таке запровадити? Ні, єдина проблема - необхідність періодичного перегляду грошових потоків між міністерствами, у підпорядкуванні яких є ВНЗ.
Коментувати
Didiyon
Таке враження, що влада вирішила зробити геноцид для людей і знищити будь яку освіту і медицину в державі, а всіх людей перетворити на кріпаків. Ну, будь який народ має таку владу, яку він заслуговує! А якщо у нас одні раби працюють в освіті, то гріш їм ціна....
вчитель
я приєднуюсь до вас. хочу тільки доповнити: якщо не буде у країні росту економіки, виробництва, грошей у бюджеті, ні про які реформи говорити непотрібно! Бюджетна сфера - це те місце, яке потребує фінансування. Про це дуже гарно знають наші міністри! Але щоб попіаритись, їм потрібні реформи. І у цьму випадку суть усіх реформ освіти і медицини - ЗНИЩЕННЯ кількості шкіл, лікарень, вчителів, лікарів і відбивання охоти у молоді бути такимим цапами відбувайлами. Такої анархії, яка сьогоді є в науці і медицині - небуло мабудь з часів жовтневої революції 17 року. Повертаємось назад, панове?????
Мирослава
Для вчитель: з олнієї сторони я з вами погоджуюся,а з іншої - гроші є,ви подивіться як дерибаняться державні кошти,скільки коштів осідає в карманах чиновників,депутатів ???? ОСЬ ВАМ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ,МЕДИЦИНИ!! Нехай не крадуть!!!!
Коментувати