Олена Панич: фантастичні стереотипи від експертів

Незабутні враження на все життя від дискусії робочої групи з підготовки закону «Про освіту»

Олена Панич: фантастичні стереотипи від експертів

Автор: Олена Панич, кандидат історичних наук, експерт Реанімаційного пакету реформ, група «Освіта-наука».

Незабутні враження на все життя дають мені дискусії робочої групи з підготовки закону «Про освіту». Фантастична логіка людей, які висловлюють фантастичні аргументи і стверджують фантастичні стереотипи.

Наприклад, провідний експерт може відверто заявити, що організація управління всіх закладів освіти має бути однаковою, тому що в нас Конституцією закріплена «рівність всіх форм власності».

Тобто однакова забюрократизованість різних закладів, які існують в різних ринкових умовах і орієнтуються на різні групи споживачів (не кажучи вже про різний доступ до бюджетного фінансування), має розумітися як прояв «конституційної рівності» цих закладів. Це все одно якби сказати, що всі люди повинні носити однаковий одяг, отримувати однакову зарплату і жити в однакових квартирах, тому що вони всі рівні перед законом.

Інший, не менш поважний і провідний експерт без тіні сумніву заявляє: «Нічого страшного, якщо директору школи доведеться написати зайвий протокол, але в законі мають зберігатися ці норми, бо така практика вже сформувалася».

Тобто жодної поваги до часу і здоров'я людей, які замість того, щоб створювати додану вартість, займаються бюрократичною писаниною, не слід навіть передбачити. Дійсно, для чого, якщо вони все життя цим займалися?

Ще один феєричний аргумент: «Давайте пожертвуємо цією ланкою освіти, тому що класифікація має бути базуватися на однакових критеріях...»

Те, що ціла група закладів освіти може просто «випасти» з цієї класифікації і опинитися в ситуації правової невизначеності, нікого не має бентежити. Головне, щоб класифікація була стрункою і базувалася на однакових критеріях.

Воістину прекрасний аргумент щодо якості освіти: «Нам потрібно піднімати рівень профтехосвіти, тому технікуми і коледжі (які були вищими навчальними закладами І-ІІ рівня) слід віднести до системи профтехосвіти...»

Слухаючи все це, в мене виникає лише одне питання: звідки в наших людей стільки волюнтаризму і самовпевненості? Звідки ця готовність на основі власних, відверто проблематичних суджень розпоряджатися долями інших людей без будь-якої поваги до їхнього життя, думок, інтересів, здоров'я і часу? Яким чином ми зможемо уникнути серйозних конфліктів, якщо в нас так будуть прийматися рішення?

Оригінал

Освіта.ua
26.12.2016

Популярні блоги
Т. Єфімова: як і чому школа вбиває мотивацію в дітей Чому в школі досі знижують оцінки за відступи, неправильний запис і колір малюнка
О. Бобкова: участь в олімпіаді не має бути примусовою Життя і здоров’я дітей і вчителів є вищою цінністю, аніж результат у олімпіад
І. Лікарчук: олімпіади - традиція совкової освіти Жодним законом чи нормативним документом обов’язковість участі школи у олімпіадах не передбачена
О. Українець: ЗНО з літератури дійсно не потрібне Шкільна програма передбачає читання текстів і біографій, а не вивчення літератури, і це дві дуже різні речі
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Vlad
Шановна пані Олено! "Звідки ця готовність .... розпоряджатися долями інших людей без будь-якої поваги до їхнього життя, думок, інтересів, здоров’я і часу?" Цю готовність виховували з кінця XIX століття спочатку РСДРП, потім ВКП(б) - КПРС. На жаль декомунізація людської свідомості майже не торкнулась.
Павлович
Цих "ікспердів" треба до мішка,а далі-за Подерев’янським...