О. Співаковський: компромісне рішення не знайдене

Щодо рівнів освіти компроміс не знайдений, заважає різниця поглядів від експертів і практиків

О. Співаковський: компромісне рішення не знайдене

Автор: Олександр Співаковський, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти, член фракції БПП.

Сьогодні відбулось чергове засідання робочої групи з доопрацювання проекту Закону України «Про освіту» (3491-д), до якого також долучились заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей та директор Департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.

Засідання було присвячене обговоренню Розділу IІ. СТРУКТУРА ОСВІТИ, а саме – його статті 8, навколо якої розгорнулась найбільш гостра та тривала дискусія.

Нагадаю, що нормами цієї статті законопроекту визначаються складники та рівні освіти, яка включає: дошкільну освіту; повну загальну середню освіту; позашкільна освіта; базову професійну освіту; вищу професійну освіту; вищу освіту; освіту дорослих, у тому числі післядипломну освіту.

Однак бачення членів робочої групи щодо базової професійної освіти та вищої професійної освіти не співпадало. Звучали обґрунтовані аргументи як щодо включення професійно-технічних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації до системи професійної освіти (зведення ПТУ і технікумів-коледжів до одного рівня), так і стосовно розподілу, за яким існуватиме базова професійна освіта на рівні ПТНЗ, а ВНЗ І-ІІ рівня акредитації залишаються в системі вищої освіти.

Враховуючи напруженість засідань Верховної ради України, мені вдалось долучитись до роботи експертів лише на короткий час – під час перерви між пленарними засіданнями. Під час свого виступу я закликав членів робочої групи в рамках доопрацювання базового законопроекту про освіт, напрацювати ті інструменти, які ефективно зменшать інфляцію вищої освіти, а також передбачатимуть варіативність траєкторії суб’єктів освітнього середовища.

Окрім того, я запропонував як один з варіантів для досягнення консенсусу передбачити освітньо-професійний ступінь молодший бакалавр як окрему опцію для спеціальних галузей (наприклад - мистецьких), яка враховує особливості цієї галузі.

Однак за результатами напруженого обговорення та через відсутність компромісного рішення, учасники робочої групи погодились перенести вирішення на пізніше.

Ще одним суперечливим аспектом постало питання рівнів формальної освіти, а саме пропозиція одного з народних депутатів щодо необхідності включення до рівнів формальної освіти також і позашкільної освіти, яка відповідає нульовому-третьому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Загалом, в ході двогодинної гострої дискусії члени робочої групи так і не змогли досягти компромісного рішення. Доволі чітко проявилася різниця поглядів від експертів і практиків освіти.

Якщо для експертів і аналітиків в законі є необхідним дотримання наукових принципів класифікації освіти, її видів, рівнів тощо, то для практиків завжди постає питання: де саме в цій класифікації буде місце їхніх навчальних закладів? Чи не «випадуть» вони із запропонованої класифікаторської схеми?

Зрештою, якщо ми зробимо головним принципом написання закону «правильну» класифікацію освіти, то як це вплине в подальшому на життя освітян, на регулювання у цій сфері?

Вочевидь навіть найкращі і найновіші теоретичні схеми не здатні врахувати всіх аспектів життя людей. Якщо ж їх закріпити на законодавчому рівні, вони цілком можуть звужувати простір для подальшого розвитку освіти, сковувати людську ініціативу і обмежувати рух уперед.

Як показав досвід вчорашнього засідання робочої групи, ці дискусії поки що не вичерпані і будуть тривати і надалі, у тому числі з ширшим залученням громадськості і народних депутатів.

Дякую усім учасникам засідання за роботу, за особисту пасіонарність, відданість освіті та конструктивність пропозицій.

Наступне засідання робочої групи заплановане на вівторок 26 грудня 2016р. о 14:00.

Оригінал

Освіта.ua
23.12.2016

Популярні блоги
І. Редько: про ненормовану розумову роботу школярів Когнітивний дисонанс на фоні любові до своєї країни і бажання жити, вчитись і розвиватись саме тут
Віктор Мисан: про що думають українські учителі У школах – повний розгул «демократії» та «академічної свободи», що зверху, що знизу
Т. Єфімова: коли зникне зі шкіл совдепія з подарунками? Коли зникне зі шкіл совдепія разом з подарунками, підлабузництвом і нікому не потрібними активностями?
Н. Борисенко: чарівна паличка й валеріана для вчителя Учителі просто вигорають, і в них не вистачає життєвих сил дати дітям все те, що вони могли б
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Александр Бережнов
Потребу у закладах певного рівня повинні вирішувати ті, для кого готуються випускники. Переважна більшість ВНЗ І-ІІ р.а. (підкреслюю: не всі, а переважна більшість) існують щоб існувати. Їх випускники і не робітники, і не спеціалісти, не риба і не м’ясо. Чого насправді бояться ВНЗ І-ІІ р.а., щоб їх фінансування залишилось з держбюджету. А чому? Тому що система держзамовлення не ефективна, а система регіонального замовлення для ПТНЗ досі не визначена. А взагалі, то в державі досі відсутні інструменти визначення потреби ринку праці у робітниках та фахівцях на середньостроковий та довгостроковий періоди, лише на зараз через службу зайнятості.
пиит
Сами себя загнали в угол, этими делениями по уровням аккредитации, наименованиям школ колледжами, гимназиями, плюс уклонами разными (матем., ин.яз., ...). Из этого "овощного разнообразия - винегрета" трудно выделить что-то конкретно нужное. Жаль Вас. Верните все "на круги своя" - как мыслили ученые древнегреческие(Сократ,, Платон, ..), римский педагог Марк Фабий, славянский Ян Амос Коменский, главное прочтите Н.И. Пирогова по этому вопросу. Учиться никогда не поздно, стыдно не знать, а делать. Право жаль нас...