Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти
Наша дуже «славна» НАПН поповнилася новими членами і член-корами. Нарешті, очевидно, після тривалих банкетів із цієї нагоди, академія оприлюднила список «щасливців».
Зверніть увагу, що навпроти опублікованих прізвищ не зазначені посади, які ці достойники обіймають на час обрання. А то є дуже цікава інформація.
Там є теперішній голова комітету ВР з питань науки та освіти, ректори, проректори, директори інститутів, працівники МОН, інші люди, які при посадах. Не маю сумнівів: усі вони, за невеликим виключенням, - потрібні люди. Але це є цікава «потрібність». Для тих, хто в цьому списку, «потрібність» обрання визначається з подвійною метою: підтримка власного статусу (бо тепер до всіх титулів й посад можна додати ще один) та пожиттєва стипендія з держбюджету.
Для НАПН «потрібність» обрання визначається тим, що ці люди: а) можуть ЩОСЬ зробити не для педагогічної науки, а для чиновників від неї, котрими кишить ця академія; б) мають, за ЩО стати академіками і щось робити для тих же чиновників...
Серед новообраних справжніх учених, як, між іншим, й серед усіх давніх членів і член-корів - одиниці. Стверджую так, бо маю прикрий досвід багаторічної співпраці з цією установою та єдину спробу стати член-кором у 2012 чи 2013 році. Пішов на той крок майже із спортивного інтересу. Бо разом зі мною балотувався тодішній перший заступник Дмитра Табачника - Євген Сулима. Й мені було цікаво, кого академіки оберуть. Обрали, звичайно, Сулиму – «величезного» фахівця в галузі освіти та педагогіки, який, очевидно, має кілька наукових шкіл (бо так вимагає Статут академії).
Аналогічних «фахівців» у цьогорічному списку повно. Після моєї першої спроби деякі академіки пропонували мені зробити ще кілька заходів. Я категорично відмовився. І не жалкую. Хоч щомісячна пожиттєва стипендія у розмірі 3000 тис. грн. сьогодні була б не зайвою.
Насамкінець іще про одне. Якщо людина, котра обіймає керівну посаду й користується нею для того, щоб отримати додаткові блага у вигляді пожиттєвої стипендії члена чи член-кора, але НІЧОГО не робить на науковому педагогічному поприщі, то чи це не є корупція?
Оригінал
