Юрій Федорченко: щодо присудження наукового ступеня

Якщо одна спецрада отримає право скасовувати рішення іншої, то ми отримаємо ще більше колізій

Юрій Федорченко: щодо присудження наукового ступеня

Автор: Юрій Федорченко, кандидат філософських наук, незалежний освітній аналітик-консультант.

Дисертаційна справа пані K* вже не є справою, що стосується лише долі певної людини. Сьогодні вже мають місце пропозиції щодо змін пункту 41 Порядку присудження наукового ступеня - "МОН може позбавити осіб, яким присуджено наукові ступені, цих ступенів на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій."

Тут потрібно виявити розважливість. Якщо одна спецрада фактично отримає право скасовувати рішення іншої, то ми отримаємо ще більше колізій, ніж ми маємо сьогодні. Кожна спецрада має нести відповідальність за свої рішення.

Разом з тим, дійсно, якщо система тотального державного контролю в питанні присудження наукового ступеня не буде змінена, то в такому разі, дійсно, саме орган, який буде на державному рівні відповідати за забезпечення якості вищої освіти, має виносити відповідні рішення, спираючись при цьому на висновки, які можна отримати як в системі вищої освіти, так і в системі НАНУ.

Якщо ж ми прийдемо до цивілізованої практики та обмежимо вплив держави на це питання, то воно буде вирішуватися в системі академічних неписаних норм, які будуть корегуватися системою забезпечення якості вищої освіти, в якій провідну роль будуть відгравати саме незалежні агенції з забезпечення якості вищої освіти.

Наївно було б очікувати на інше (радикальне) рішення від членів Атестаційної колегії МОН. Практика та теперішня система цьому суперечать! Інше рішення було б, можливо, і правильним, і по-совісті, однак то було б рішення героїв та відчайдухів, а рішення ухвалювали українські ректори на свій розсуд та виходячи з свого життєвого досвіду.

При цьому рішення вони вже, мабуть, ухвалили для себе ще до початку засідання. Важливо, щоб ми зробили правильні висновки та не зациклювалися лише на певній особі.

Ця ситуація нас змушує подивитися на проблему нашої педагогічної освіти та науки в цілому. Особливо на це ми маємо звертати увагу напередодні початку шкільної реформи. Якщо такого рівня дисертації з педагогіки захищаються в Києві, то що відбувається з так званими науковцями-педагогами та їх “науковими доробками” в провінційних містах?!

Тема педагогічної освіти сьогодні має привернути нашу увагу. Ось головний висновок!

Оригінал

Освіта.ua
04.07.2016

Популярні блоги
Іван Осадчий: про оцінювання учнів 5 класів НУШ За пропонованим у Методичних рекомендаціях підходом неможливо виставити оцінки за семестр
М. Гриньова: виховуємо ще одне покоління, яке не читає Нашим учням треба давати медаль за відвагу, бо толерантно терплять усі хвороби нашої освітньої системи
І. Лікарчук: чиновники не уявляють життя без олімпіад Життя змінюється, формується абсолютно нова суспільна ментальність, а в батьків отих олімпіад – «скрєпи»
Л. Булигіна: про щоденну хвилину мовчання в школах Все, що за вказівкою і не від серця, – все обернеться проти дітей і проти суспільства
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів