Ксенія Семенова: чи повернеться Луцький в НАУ?

Автор: Ксенія Семенова, Національний авіаційний університет.

В НАУ вже майже 40 років проходить студентський фестиваль Студвесна. Він мегапопулярний серед студентів і працівників, це багаторічна традиція і душа університету.

Фестиваль відображає настрої НАУ. Якщо хтось хоче розібратись, в тому що відбувається в університеті, той просто повинен відвідати фестиваль. Це своєрідний політичний майданчик.

Суть фестивалю у тому, що кожен інститут організовує окремий свій концерт.

Так от на останньому концерті студвесни у першому ряду сиділи всі герої роману про НАУ:

- Пунда з дружиною, славнозвісний директор спорткомплексу, який майже розвалився за час його керівництва,

- Кулик - найбільш ймовірний претендент на ректорство, відомий тим, що (звісно ж тільки чутки) дуже багато випиває і тому рідко несе відповідальність за свої рішення. Наприклад, одне з останніх - відмовитись від нежитлових приміщень, що мали відійти НАУ за умовами угоди з забудовником.

- Максим Луцький - автор прекрасних у своїй продуманості фінансових схем з банками, забудовами на території університету та інших більш дрібних справ типу відмивання грошей на закупівлі туалетного паперу.

Ну і інші менш відомі персони.

Родзинкою концерту стало те, що ведучим на ньому був Ярослав Козачок, політрук команди Луцького, колишній проректор з виховної роботи. Для чого студентам виховна робота і як їх виховувати це окреме питання. Але за роки "правління" Козачка в НАУ зовсім зникла самостійна студрада, функція якої тепер допомагати адміністрації в дрібних господарських питаннях. Виховання полягало у тому, що найкращою рисою студента була покірність адміністрації і участь в культмасових заходах, що відсувало навчання десь в кінець пріоритетів.

Це було про зв'язок культури і політики.

А тепер про МОН.

Після призначення нового міністра, НАУ почали ширитись чутки, що команда Максима Луцького повертається. Ходять навіть чутки, що директор студмістечка розпорядився своїм підлеглим не виконувати наказів теперішнього керівництва, а чекати повернення Луцького.

В інтернеті почали з'являтись погрози як особисті, так і щодо Наукового товариства НАУ. Тому що, на відміну від ручної студради, Наукове товариство включає в себе досить незалежних людей, які в основному турбуються про освіту, і, що саме головне, роблять щось в НАУ. Бо коли в НАУ хтось працює, це викликає підозру, точно якісь схеми значить, не можна просто так працювати.

Тут треба ще зазначити, що навколо команди Луцького крутиться цілий контингент маргіналів. Це люди, що давно випустились з НАУ, але не придумали ні де жити, ні як чесно заробляти, тому вони дуже тяжко працюють, щоб повернутись в стіни університету і присмоктатись до бюджетних грошей. Так що робота проти здорового глузду в університеті дійсно ведеться епохальна. А вся ця тусовка вже святкує свою перемогу.

Чи реально є загроза того, що Луцький повернеться в НАУ з подачі нового міністра? Команда Луцького запевняє, що Лілія Гриневич готова йти на компроміси. Залишається сподіватись, що компроміси не зайдуть занадто далеко і не прийде розчарування.

Тому що це не питання політичних вподобань, чи особистої неприязні. Це питання того, куди далі йтиме НАУ, один з найбільших ВНЗ країни. Чи він годуватиме маргіналів чи готуватиме найкращих професіоналів?

Я так не люблю говорити про майдан, але якщо після стількох смертей, після початку війни, злочинці і фіктивні вчені знову очолюватимуть університети, то це буде особистою образою для студентів і всіх, хто працює в освітній сфері. Особливо враховуючи те, що Лілія Гриневич була одним з кандидатів у міністри від студентства, а з НАУ Луцького студенти і виганяли. Тому що для того, щоб почати будувати освітню кар'єру виявляється не треба багато вчитись, треба просто продавати крадені комп'ютери. Ось секрет успіху. Такий от приклад подає студентам сподіваюсь не майбутній керівник НАУ Максим Луцький.

Якщо вже йти на компроміси із Луцьким, то в країні купа державних підприємств, які можна дерибанити і дерибанити, не чинячи при цьому невиправну шкоду для і так бідної системи освіти.

Оригінал