Osvita.ua Блоги Віктор Громовий: «квітуче життя» школи
Віктор Громовий: «квітуче життя» школи

Слід звернути увагу на «дрібну» проблему квітів, як деформованого атрибуту шкільного свята

Віктор Громовий: «квітуче життя» школи

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

Квіти, як правило, є одним із атрибутів свята. Попри всі маразми нинішньої школи, досить часто вчитель повертається зі школи із квітами в руках. Свято знань чи свято останнього дзвоника, 8 березня чи день вчителя, традиційна зустріч з випускниками чи навіть звичайнісінький іспит у нас є приводом для урочистого вручення квітів вчителям.

Перша доброволець Корпусу Миру Елоїка Фостер, яка у 1996-98 роках викладала англійську мову в моїй гімназії, сама була здивована нашими традиціями вручення квітів і дивувала наших вчителів фразою: «У нас, в Америці, такого немає!».

Утім «що занадто, те не «здраво», адже «квітуче життя» поступово стає звичкою і зрештою квіти вже не створюють святкового настрою.

Як директор гімназії, я щороку просив не витрачати кошти на квіти під час проведення випускних іспитів (чи хоча б звести ці витрати до мінімуму).

Переконаний, що і день народження директора не повинен перетворюватись на загальношкільне свято у результаті якого його кабінет перетворюється на оранжерею. Вітають то не директора як людину, а перш за все «директорське крісло» і хто в ньому сидить для більшості «ходоків» не має аж ніякого значення. Тож не завжди щирі вітання та квіти, як їх супроводжують, свято в душі аж ніяк не зроблять!

Пригадую як традиція забезпечення «квітучого життя» вчителям під час випускних іспитів, штовхнула мене, випускника школи, на вчинення серйозного правопорушення. Наша класна керівниця доручила мені і ще двом моїм однокласницям принести як мінімум три букети квітів на черговий іспит. Вдома у нас на той момент уже всі квіти відцвіли. У моїй рідній Новій Празі (Кіровоградська область) їх ніхто не продавав, а попросити в когось було якось незручно, тож, озброївшись ножицями, ми вирушили на нічне квіткове «полювання». Жертвою шкільних традицій (іспит – це свято!) стала одна бабуся у якої ми ще в день нагледіли найкращі клумби… Добре, що наша доблесна міліція тоді не переймалась такими дрібними злочинами, а то така витівка могла б мати для нас дуже сумне продовження. У школі ж нас похвалили, адже поцуплені нами букети були найкращими. Та навряд чи вони були в радість нашим вчителям, адже дарували ми їх «по рознарядці», а не за благородним порухом душі.

Перші шість років своєї педагогічної кар’єри я працював організатором позакласної роботи. Коли вперше організовував свято першого дзвінка, подбав про те, щоб нікому не забули вручити квіти (часто вони не дістаються технічкам чи медсестрі), але не звернув уваги на те, які квіти вручаються вчителям. Як виявилось, у цій школі існував своєрідний «табель про ранги» букетів. Тож, після урочистої лінійки мене чекав «шкандаль»: чому тим вчителям вручили букети троянд, а мені, заслуженому вчителеві, лише піони!? У наступні роки доводилось просити учнів «не ображати» саме цю вчительку квітами не її рангу...

А це призводило до того, що публічний церемоніал вручення квітів перетворювався на зарегламентовану процедуру: ось ці квіти «покладаємо» до пам’ятника (це роблять ось ці учні), а ці вручаємо (троянди від кожного класу усім учителям-предметникам та класним керівникам). Звісно, себе я не включав до списку тих, хто мав обов’язково отримати квіти «відповідного рангу», тож завжди отримував якусь «неформальну» квіточку від «незапланованого учня». І в цьому була справжня втіха.

Уже коли був директором гімназії, знайшов простий раціональний спосіб куди подіти оберемки квітів, які вручали мені та моїм завучам. Наші учні вже після лінійки розносили ці букети спонсорам та друзям гімназії. Багатьох з них така несподіванка щиро тішила, тож такий знак уваги підсилював їх прагнення допомагати гімназії.

Утім я знаю і інші приклади «вторинного» використання подарованих дітьми квітів у «мирних цілях». Досить часто їх потім несуть «начальству» (іноді працівники управління самі замовляють у якійсь школі пару букетів з тим, щоб було чим привітати когось з днем народження). Маю і приклади того, як особливо підприємливі вчительки повертали букети з «8 березня» знайомим квіткаркам для повторного продажу.

Коли ж у 2005 році я «сходив» у начальство (був начальником управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації), виявилось, що «квітковий бізнес» може досягати серйозних масштабів. При управлінні освіти існував загадковий фонд підтримки національної школи через який десятки тисяч гривень коштів з обласного бюджету витрачались «на квіти». Псевдофонд я відразу ж закрив, а зекономлені на квітах кошти пустив на комп’ютеризацію Інституту післядипломної освіти. Відповідальності ж за поцуплені «на квіти» гроші так ніхто і не поніс...

Я далекий від думки, що наші традиції «квіткових церемоній» в школі можна і потрібно швидко зламати. Та немає сумніву в тому, що слід звертати увагу на таку «дрібну» проблему: квіти як деформований атрибут шкільного свята.

Оригінал

Освіта.ua
25.02.2016

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
калым
Азиатская система подкупа присуща директорам школ и уже длительное время. Сами подчиненные также себя ведут. Но почему и в чем причина, а в том, что зависимы все и ото всех: и от нагрузки, и категории и чтобы убрать добросовестного учителя как соперника. Даруют все, не помню такого массового срыва цветов, накрывания столов в советское время. Пока есть недоросли взрослые, ничего не исправим. Знаю случаи, когда тайком домой начальству приносят, кто-что. Дикость? Но факт.
Zinger
Погоджуюсь з попереднім дописувачем, що проблема лежить значно глибше, ніж її описав п. Громовий. Насправді, квіти - це лише вступ до майбутніх"подношеній",які будуть змушені давати батьки учнів як компенсацію за зневажливе ставлення суспільства (читай держави) до матеріального становища вчителя. Це така прелюдія, за допомогою якої педагогічні чиновники привчають батьків, що їх праця потребує додаткової винагороди, оскільки суспільству наплювати на цю проблему вже багато років. Так виховується зі шкільних років подвійна мораль, на якій тримається життя наших сучасників. Вона вигідна тим можновладцям і партіям , які зацікавлені у руйнації наших моральних цінностей, тим, хто зневажає Україну і таким блюзнірським способом мстить за нашу незалежність.
Катя
Дивіться на проблему ширше! Тут справа не в квітах, а взагалі в системі дарування подарунків в школі. Пригадую свій випускний, крім звичних затрат на свято, моїм батькам треба було викласти кругленьку суму на подарунок класному керівнику чи школі. Причому подарунки не з дешевих- золоті прикраси. І не дай Боже не здати гроші на подарунок! А як почуваються дітки, чи батьки не в змозі заплатити такі гроші за подарунок? Пристойні квіти зараз недешево коштують. Автор звертає увагу на проблему обязяловки в школах! І ніхто нікому не забороняє дарувати подарунки чисто від душі, а не в примусовому порядку!
nazar_815
Американська вчителька позаздрила нам. Не можна так сліпо низькопоклонствувати перед заходом. При нашому ставленні до вчителя як до найбільшого винуватця всіх лих української освіти іноді той букет (а ми самі знаємо який із них від душі) є чи не єдиною втіхою. Ви б краще подбали про скорочення параграфів у підручниках (15 сторінок дрібним шрифтом з купою непотрібних і непідйомних для дітей понять) та увідповіднення матеріальної бази шкіл до західних стандартів. На букетах на це не зекономите. А дітей варто вчити гарним манерам. А пан Громовий може й власній дружині квітів не дарує, бо це не прийнято в Америці?
Марія
Здається, при пану Креміню вже було намагання боротися з учителями "корупціонерами", яким учні приносять на екзамен квіти. Дозволялося лише на перший дзвоник та останній. І от перед екзаменами директор суворо попередив, щоб ніяких квітів. Ми суворо попередили дітей. І от вранці я заходжу до класу на екзамен, а там на столі букет (від Останнього дзвоника стоїть), я його у шафу сховала. Одна дитина все таки принесла квіти, відмовлялася брати, та дитину стало жаль, вона дійсно від щирого серця принесла букет на екзамен. Я і той букет у шафу сховала. Мабуть, пане Громовий, у вашій школі теж так букети ховають.
Владимир Белый
Квіти та "свята" у нашій школі як і ще багато іншого є прикриттям багатьох НЕДОЛУГОСТЕЙ у її основній діяльності, що роблять практично нецільове використання народних коштів на освіту. Державний освітній менеджмент волів би їх (недолугості) вивести за межі усвідомлення як ПРОБЛЕМИ. Тема у пана Віктора саме цим і має значення і у цьому сенс її не розглядати як "квіткову" і тільки.
nazar_815
Для Владимир Белый: то хай пише не про вчительку-злочинницю-квіткоманку, а про систему відкрито - винні освітні менеджери, а не вчителі, загнані в рамки пострадянського експериментаторстива
Коментувати
Родион
Вы о цветочках, но есть и ягодки в этой теме. Вот о "ягодках" бы, к цветам прилагаемым...
Ego
Особисто я теж не люблю зрізаних квітів. Квітка повинна бути живою, на клумбі, а дарувати зрізану квітку, як на мене, наче, даруйте, подарувати одрізану голову. Але... Невже більше нема інших проблем, окрім боротьби з квіткодавцями і квіткоприймачами???
Просто батько
А чому дарують квіти депутатам ? А їм не хочете "найкращі з городу"?
калым
Для Просто батько: Так воны зи школы выйшли, школа и навучила.
Коментувати
Светлана Иванова
Обожнюю квіти від щирого серця, а коли таких сердець багато, то обожнюю оберемки квітів. І не відчуваю ніякої за це провини. Навпаки, відчуваю любов тих, кому віддаю своє серце.
и в нашей школе был шкандаль
по поводу купленых и срезанных дома цветов. Ой шкандаль. Досегодня помнится. Так наша организатор так, замежду прочим, предложила детям НЕ приносить купленных цветов в школу. Лишь выпускника позволено. По цветочку. Но всем. Здесь тоже "до того" не вручали цветов техничкам. И отмечание событий без них проводилОСЬ, что явно НЕ способствовало ни сплочению коллектива, ни взаимовыручке. И вообще - цветы это пережиток совка. То есть - реальный СОВОК.А знаете что реально прикольно? Это когда учитель детям в первый день какие-нибудь "мелочь, но приятно" вручает. Вот это ДА. И чтобы линейки не было. И чтобы пришли - и сразу в класс - общаться...
ірина
Дуже гарна традиція, як на мене, занести квіти до церкви. Я так і роблю.
Ангел з крильцями
А де ж, пане Вікторе, була Ваша принциповість, коли Ви квіти у бабусі крали? І то не абиякі, а (самі визнаєте) найкращі! Де дрімала в той час Ваша совість? Адже Ви ні на секунду не визнаєте СЕБЕ винним - то все зажерливі вчительки, свята їм, бач, закортіло. Мало херувима-випускника під статтю не підвели. А в хлопчика психологічна травма на все життя - не може знести виду квітів у вчительських руках. А ще ж американка визнала, що "в них" такого нема, а думка американки - то для п.Віктора святе. От і розпочав він свій хрестовий похід проти училок-квітоманок))
я-кола
Для Я: У вас дача, понятно, надо цветы продать. Недалекий человек такой: о ЦЕНЕ на букет от ребенка, подумали? И о многом другом, что не доходит и не дойдет до тетенек -николы, вже.
Коментувати
я
Что за бред! Ребенок идет с цветами с радостью и открытым сердцем, для него это праздник и цветы - атрибут любого торжественного момента... А когда букет создается с любовью и вкусом? Вам мужчинам, наверное, не понять, значения цветов для женщины. Украина относится к тем странам, где цветы любят. У нас развитый цветочный рынок, потому что есть потребность - спрос! Нашли с кем сравнивать - с Америкой. У нас Она теперь во всем пример для подражания? В прошлом году я лично знакомым, у которых дети шли в 1и 2 классы, делала современные стильные букеты, но при этом доступные по бюджету. Знаете, по словам знакомых, эти букеты отличались индивидуальностью и учителям было очень приятно!!! Это было видно! Скоро не только на свадьбах и крупных городах в Украине будет востребована незаурядная и персонализированная флористика, но и для любого праздника, потому что это способ выразить себя и свое отношение к событию.
hmelena
Для я: Вы правы! Кажется, что эти демагоги заигрались.... но наверное право имеют...
разные школы,
Для я: разные традиции. А как чувствуют себя детки, чьи родители не в состоянии потратить даже такие, "доступные по буджету" деньги?
консерваторка-новаторка
Бридня! Завжди радію квітам,які дарують діти .Від душі,з найкращими пориваннями! А ви ,пане,займіться суттєвими проблемами школи і не перетворюйте особистість учителя на дріб*язкове посміховисько в очах таких модерних керівників ,як Ви, і підтакувачів- невдах,які є нереалізованими "диванними" критиками та реформаторами!
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!