Osvita.ua Блоги Ігор Лікарчук: шкільний автобус: зло чи благо?
Ігор Лікарчук: шкільний автобус: зло чи благо?

«Шкільний автобус» — це іще один невдалий приклад перенесення на український грунт зарубіжного досвіду

Ігор Лікарчук: шкільний автобус: зло чи благо?

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Знову крик душі від Юрко Бак. Від себе зазначу наступне. Я не один раз писав і казав, в т.ч. з високих трибун, що за багато років, з тих пір, як була запроваджена програма «Шкільний автобус», на її реалізацію потрачені сотні мільйонів гривень. Але за два десятиліття ніхто в цій державі не провів серйозне моніторингове дослідження результативності цієї програми. Як її реалізація вплинула на якість освіти, на здоровя дітей, на їхню соціалізацію..? Ніхто не дав обгрунтованої відповіді на питання: «Шкільний автобус: зло чи благо?».

І сьогодні у контексті так званої оптимізації шкільної мережі ми знову як мантру повторюємо слоган «Шкільний автобус». Натомість, ні МОН, ні НАПН не шукають інших варіантів вирішення проблеми сільської малокомплектної школи.

Так, проблема сільської малокомплектної школи існує. Діти у багатьох малокомплектних школах страждають від відсутності педагогів-фахівців, низького рівня забезпечення навчального процесу, відсутності необхідно соціуму... Але чи є найкращим виходом «Шкільний автобус» та ще і на таких українських дорогах, про які пише Юрко Бак. Між іншим, подібних доріг в Україні — тьма. Додайте непристосованість багатьох шкільних приміщень для багатогодинного перебування там дітей після закінчення уроків, відсутність нормальних умов для харчування, жахливі туалети…

Якщо це рівний доступ до якісної освіти, то що в цій ситуації може означати протилежне? Переконаний, що в українських умовах реалізація програми «Шкільний автобус» — це іще один невдалий приклад перенесення на український грунт зарубіжного досвіду. У протилежному мене, і, мабуть, велику частину суспільства, не переконає ніхто. До тих пір, поки не будемо мати результати моніторинового дослідження з даного питання, проведеного інституціями, яким довіряємо. А тим часом бюджетні кошти на шкільні автобуси летять. Як у вирій журавлі. І страждає величезна кількість дітей. Фізично та морально.

P.S. Якось їдучи раннім ранком до одного з обласних центрів, бачив таку картину. Київщина. Морозна погода за 15 градусів. Мете. Різкий і пронизливий вітер. 7 год. 30 хв. ранку. На трасі шкільний автобус. Знаю село, з якого їде і куди прямує. Думаю, що відстань між ними не менше 30 км. Раптом автобус зупиняється і з нього вибігають двоє дівчаток 11-12 річного віку. В туалет. Забігають за автобус і, даруйте, присідають в кюветі. Бо навкруги чисте поле. Вітер і мороз... Чи хотіли б ті, хто сьогодні так наполегливо бореться за оптимізацію, щоб на місці цих дівчаток були їхні доньки чи онуки? Риторичне питання залишаю без відповіді. Хоч її добре знаю.

Оригінал

Освіта.ua
24.02.2016


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
житель села
Пане Верно, а ви бували в сільській глибинці? Де ви бачили там нормальний інтернет? В Шкільному автобусі є плюси, але потрібні додаткові зміни у програму, адже діти у яких 3-4(1-2клас) не можуть на рівні до 3 години чекати автобус з старшокласниками у яких 6-7 уроків
смелее вперед
Для житель села: Каждый по своему решает свои проблемы. Но согласитесь, что школ и раньше не было в малых населенных пунктах, кто хотел учиться - учился: снимали жилье, переезжали, интернаты использовали, нанимали преподавателя, да и самоучки были. Было бы желание ребенка и родителей. Затратно для страны и смысла нет учить того, кто не хочет. С сельской местности, ставшие учителями недополучили знаний, малообщительные, с психологией ущербного живут, поэтому чем раньше ребенок попадает в широкую среду общения, тем более развит. Желаю Вам принять правильное решение и не бояться отпустить дите.
смелее вперед
Для житель села: Добавлю, посоветую, Вы зарегистрируйте ребенка в школе, помогайте ему в учебе, а раз в месяц привозите на контрольные работы, ..
Коментувати
адаптер
колись у 80 роках я вчилась у школі, в нашому мікрорайоні (новому) була успішна агрофірма, але шкоки ще не було, директор агрофірми виділяв гроші на бензин і автобус який возив дітей до найближчих двох шкіл, приблизно 2 км., а потім забирав. Було дуже зручно.
лимпопо
Для адаптер: для ребенка тяжело и знаний не получает, устает
Коментувати
верно
Правы, после мороза, поездок утренних, мытарств-не до учебы. Тем более есть Интернет, экстернат, но кто-то знает, просвещает народ? ИНТЕРНЕТ есть, люди, сиди дома работай. ЭКСТЕРНАТ есть раз в полгода приезжай и сдавай.
Zinger
Для верно: Згоден з Вами, просто потрібно раз як слід подумати і перестати нав*язувати свої системи навчання. А якщо дитину взагалі вчити вдома, вона що, дурніша буде? Зробили зі школи якусь панацею, забуваємо, що дитина не є власністю держави, а своїх батьків, які мають право вирішувати як і чого її навчати!
Коментувати
Zinger
Ш.автобус - це не зло і не благо, це результат нашого цивілізаційного( і не тільки нашого) розвитку. Таку ціну люди мають заплатити за бажання жити у місті. а не на природі, саме це бажання( а точніше індустріалізація) і привело до обезлюднення наших сіл та руйнації сільського укладу життя. А поки Ви пане Лікарчук будете моніторити ми ще відстанемо від Європи на 20 років, у кращому випадку. Тож нехай буде менше зло, ніж придумане добро.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!