Osvita.ua Блоги Володимир Бєлий: криза школи? змінимо назву
Володимир Бєлий: криза школи? змінимо назву

Про лобіювання перейменування деяких спеціалізованих шкіл на заклади "наукового спрямування"

Володимир Бєлий: криза школи? змінимо назву

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Причини невдачі реформи: хибна стратегія,
помножена на поганий менеджмент
(Олександр Співаковський)

НІБИ СТРАТЕГІЯ

Мова знову про лобіювання нібито громадською організацією "Фонд відкрита політика" законодавчої можливості до перейменування деяких спеціалізованих шкіл І–ІІІ ступеня та окремих ліцеїв (у тому числі й тих псевдоліцеїв, що з 1-го класу) на заклади "наукового спрямування". Чому я тут з підтекстом "нібито громадською організацією"? А для повнішого бачення тієї правди життя, яка нам вказує наскільки наші так звані "організації" відображають зміст пронародних очікувань. Першою ілюстрацією є наші 286 ніби політичних партії, серед яких жодної, яка базувалася б на ідеологічних засадах, тобто справжньої.

Відомо, що комітет з освіти і науки ВР інтенсивно доопрацьовує останню версію проекту закону "Про освіту" як закону рамкового формату. При цьому внесення правок здійснюється з урахуванням того, що також будуть прийматися ще нові закони у кожному профільному сегменті. Загальної середньої освіти у тому числі.

Попри це, не лише група на чолі з Іриною Ждановою, істориком університету ім. Т.Г. Шевченко, а й деякі регіональні групи директорів спеціалізованих шкіл і гімназій настирливо пропонують вже зараз у ч. 8 ст. 11 проекту рамкового закону наявний перелік закладів мистецького, військового та спортивного спрямування доповнити «…і наукового спрямування».

Зрозуміло, що ніхто не планує створювати "Спеціалізовані школи І – ІІІ ступеня/ліцеї наукового спрямування" з "нуля". Тут пишеться і бачиться як потім буде здійснено перейменування наявних у нас зараз закладів радянського формату.

НІБИ МЕНЕДЖМЕНТ

Якщо гіпотетично допустити, що комітет прийме таку пропозицію, то йому для збереження свого реноме в очах ВСІХ освітніх стейкхолдерів як менеджера державного рівня буде вкрай потрібним аргументовано відреагувати на такі, зустрічні цій лобістській пропозиції, питання:

1. Чи може поява не одної-двох, а значної кількості "спеціалізованих шкіл І–ІІІ ступеня/ліцеїв наукового спрямування" рівнозначних за рівнем специфіки до закладів-інтернатів мистецького, військового та спортивного спрямування пройти без формування у населення усвідомлення, що всі інші школи/ліцеї країни вже не матимуть наукового спрямування?

2. Чи можна реалізувати економічно обґрунтоване бюджетне забезпечення процесів "наукового спрямування" без переміщення програм поглибленого/профільного вивчення окремих дисциплін із вищого вікового ступеня навчання до нижчого?

3. Чи є реальним забезпечити "наукове спрямування" в основній (вже не кажучи про початкову) школі без перевантаження учнів абстрактно-науковими складовими навчального процесу?

4. Чи відповідають зміни у бік насичення навчання учнів основної (початкової) школи формам, характерним для наукових досліджень, її нормативно визначеній цілі та місії?

5. Чи відповідає запровадження "наукового спрямування" своєю змістовністю віковим особливостям учнів основної (початкової) школи?

6. Чи є доцільним замість подальшого розвитку та фінансово-кадрової підтримки регіональних центрів системи МАН, діяльність яких цінна завдяки високому потенціалу індивідуально-групових форм роботи зі школярами, перенести її у вигляді «наукового спрямування» безпосередньо до кожного класу школи І – ІІІ ступеня?

7. Чи матиме випускник 9-го класу "Спеціалізованої школи І–ІІІ ступеня наукового спрямування" повноцінні умови для особистого вибору профілю свого подальшого навчання на етапі ІІІ ступеня в умовах, коли більшість шкіл України мають один-два випускних класи?

8. Чи сприятиме така (шкільна) версія профільного закладу для старшокласників розумінню того, що Україна запроваджує не 12-річну школу, а принципово новий 12-річний формат загальної середньої освіти теперішніх школярів?

9. Чи не стане цей "троянський кінь" у сегменті освіти старшокласників «гарним» засобом для того, щоб: а) центральній владі – не морочитися над складною проблемою створення новітньої для України підсистеми академічних і професійних ліцеїв сучасного формату; б) місцевій владі – мати хоча й псевдо, але ж який-не який, а "ресурс" для звітування про "успішне запровадження" нібито профільного навчання у старшій школі?

РОДЗИНКА

Якби мова зайшла про проект з формування школи/ліцею-інтернату, до якого б відбиралися з усієї України унікально талановиті діти, то хто б заперечував? Звісно, за умови, що беруться туди дійсно такі діти, котрі вже зараз є явно інтелектуально сильнішими за пересічних вчителів. Бувають такі. Вони є родзинками нації. При цьому важливо, щоб кожен міг зайти на сайт і побачити зразки того, які задачі, вправи, проблемні завдання лежать в основі відбіркового пошуку таких учнів. Проект інтернату для інтелектуальних УНІКУМІВ є не тільки прийнятним, а й бажаним і зрозумілим для населення. По блату туди ніхто не пнеться, бо знатимуть, який саме рівень складності та які саме обсяги інтелектуальної діяльності передбачаються для вихованців такого інтернату. Але ж знаємо, що, навіть, на таку країну як Китай досить одного такого закладу. Усі інші варіанти так званих "спеціалізованих наукових шкіл" та ще й І–ІІІ ступеня є ходом "від лукавого". Того лукавого, який дуже хоче, щоб загальнодержавний ліцейський проект для старшого ступеня як окремої ланки не "плутався під ногами".

Туго у нас із розумінням, що без СИСТЕМНО оформленого старшого ступеня як окремої ПРОФІЛЬНОЇ ланки проривного зростання якості в освіті не отримати, чому практика сотень країн світу є свідком. Шкода, що свідком не для нас, по-особливому "спеціалізованих". А це вже не лише жаль, а й великий смуток. Якби не основа для майбутньої нової смути, бо без каналізації вітальної народної енергії у суспільно продуктивні масштабні проекти чекай біди від люмпенізованих руйнівників на тлі звичного для них: "Дайте нам, все нам належне". Без зусиль. Є побоювання, що й влада у нас вже чи не така, оскільки замість того, щоб сміливо розширювати можливості населення для заробітків і підтримки перспективних інновацій, тільки бігає по світу у пошуку: "Де б його ще грошей позичити?" Для бюджетних потреб.

Оригінал

Освіта.ua
15.02.2016


Коментарі
Аватар
Введіть ваше ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Введіть код:
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Zinger
Якби ці гроші позичали для бюджетних потреб? А то складають у банку для створення якогось міфічного резерву, а економіка як стагнувала, так і продовжує занепадати. Зате, хто був багатий( читай награбував нароне майно) так і є не бідним, а решта живуть гірше римських рабів. Щоб нещасний змішувач до води коштував 1250 гр і це найдешевший? Ото дожилися. Лист азбестового шиферу виробництва Україна 110 гр, мій одноденний заробіток! Щоб той Яйценюк жив усе життя у печері!

Щоб отримувати першим
всі новини від «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть
«Подобається»

Дякую,
не показуйте це мені!