Osvita.ua Блоги В. Бєлий: опорна школа буде, а чи буде профільна?
В. Бєлий: опорна школа буде, а чи буде профільна?

Самовизначення учнів, узгоджене зі стандартами освіти, є базовим чинником якісної середньої освіти

В. Бєлий: опорна школа буде, а чи буде профільна?

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Він (Яценюк А.П.) сказав: «Або ми ухвалюємо його програму на 300 днів, або ні». Ми говоримо: «Так ти б може показав?», а він: «Завтра пришлю». 

Уже й післязавтра пройшло, а програми немає.

Територія політики.

HUB-SCHOOL

Щось подібне запустили й на території освіти. У стилі, характерному для політичних «понторєзів», оголосили про створення шикарних «хабскул» (школи-хаби) у регіонах кожної області України. При цьому змістовної інформації – «кіт наплакав»: гарні матеріальні та навчально-прикладні умови і найкращі педагоги.

ПЕРШЕ, що спадає на думку, так це очікування відповіді на питання: «Як ці «хаби» покращать якість освіти у контексті національної програми рівного доступу до якісної освіти?» Я виставляю цю площину не для критики як такої і не з метою дати вихід своєму єхидству. Його не має. Просто намагаюсь побачити ту нову тактичну лінію підвищення результативності шкільного навчання, яка буде елементом загальнонаціональної стратегії – створення рівного доступу до якісної освіти для ВСЬОГО населення країни. Скрізь. У сільських районах у першу чергу, бо в обласних центрах, худо-бідно, а центри «конденсації» якісної освіти, як реальні індикатори трансформації системи у потрібному напрямі вже існують. Це насамперед ліцеї при ВНЗ, що працюють зі старшокласниками, які вже хоч якось та визначилися зі своїм профілем освіти.

QUALITY

Профільне самовизначення старшокласника, узгоджене зі стандартами освіти, є базовим чинником досягнення якісної загальної середньої освіти. Відповідно наявність у мережі громади профільних ліцеїв як окремої ланки є основою ЯКОСТІ всієї освітньої системи.

Чому всієї?

Все просто: діє природна сила мотивації. Якщо до профільного ліцею буде потрібно вступити за конкурсом, то чи не всі вже на етапі загальноосвітньої школи (5-9 класи) мобілізуються навчатися на максимумі своїх можливостей чи, навіть, рівня спроможності до навчання як такого.

Далі, мережа профільних ліцеїв автоматично щорічно «видаватиме на гора» значний контингент сильних абітурієнтів для ВНЗ, бо кожен ліцеїст протягом декількох років проходитиме через вимогливий процес освоєння за програмами поглибленого вивчення певний комплекс предметів (чотири-п'ять).

Аналогічно й щодо контингенту учнів закладів системи ПТО: вони зараз – на вагу золота. Он вже інженери з вищою технічною освітою різних сучасних виробництв ходять по ПТУ і шукають собі дійсно кваліфікованих робітників.

Таке розуміння шарнірно-ключової ролі профільних ліцеїв як закладів ОКРЕМОЇ ланки загальної середньої освіти давно є аксіомою у головах чи не мільярда жителів планети. У сотнях країн світу ліцейська загальна середня освіта старшокласників здійснюється з чітким розділенням на академічний і професійний напрямки саме з тієї причини, що це є гарантом максимально можливої якості. Як для вищої освіти, так і для професійно-технічної та сервісної. Звісно, що йдеться про масштаби країни, а не індивідуально-групові виключення із загально системного підходу.

PROBLEM

Вона у тім, що мало у яких головах українців є таке саме бачення шарнірної ролі ліцеїв щодо досягнення освітньої місії різними сегментами системи. Наша проблема – у браку розуміння того, що ігнорування цього «шарніру» ставить під сумнів існування у нас в освіті системи як такої. Хоча відчуття точно існує, оскільки наявне у вжитку рішення МОН про затвердження концепції профільної освіти є тому підтвердженням. Біда у тім, що насправді вона (концепція) лише прикриває ПСЕВДОПРОФІЛЬНІСТЬ освіти у старших класах школи. При одному-двох випускних класах більшості шкіл країни іншого очікувати – це ніби сподіватися отримати гарячій лід.

ОПОРНА ШКОЛА, з одного боку, може бути чудовим елементом до становлення новоякісної справжньої профільної освіти старшокласників і в сільських регіонах, а з іншого – чи є такий задум у запропонованій моделі «хабшколи»?

Допоки не можливо дати правильну, або хоча б якусь прогнозовану відповідь на питання: «Так у який бік схилиться система у цій біфуркаційній точці, яку наші владні «понторєзи» смачно назвали «хабшколою»?» До речі, а ця назва, часом, не є із царства задзеркалля? Я до того, що ми знаємо «хаб» як об'єкт не збору енергетично-інформаційних потоків, а навпаки – для їхнього багатократного поширення з однієї точки у безліч інших.

ПЕРШЕ, якщо у задекларованих як мінімум 360 учнях хабшколи «сидять» ВСІ паралелі класів, тобто зараз одинадцять, а у майбутньому ДВАНАДЦЯТЬ, то жодної проривної якості ми не отримаємо. У системному загальнодержавному вимірі. Така школа матиме той самий прісно відомий базис для «профільної» освіти – ОДИН випускний клас, який і робить з профільної освіти профанацію.

ДРУГЕ, якщо 360 учнів хабшколи будуть сформовані так, щоб на «виході» було хоча б ДВА випускних 11(12) класи, тобто, щоб запровадити у ній хоча б гуманітарний і природничо-математичний профілі, то станеться наступне.

Старша ланка охопить 112 учнів при двох десятих і двох одинадцятих класах, або 168 учнів при 12-річці. Це щоб при поділі класів на групи була можливою оплата на кожну з них. Так, на основну школу лишається 248 учнів, тобто на 5-9 класи основної школи буде трохи менше, ніж по 50 учнів на паралель, тобто класи будуть ділитися на групи лише на інформатиці та фізкультурі. Це якщо до цієї хабскул не набирати «початківців».

ТРЕТЄ, за кількості учнів школи у 360 осіб буде мінімум 24 і максимум 30 вчительських ставок. Якщо у середньому вчитель матиме десь 1,25 ставки, то у закладі буде від 19 до 24 вчителів. На приблизно двадцять предметів існуючого навчального плану випадає по одному-два вчителі на дисципліну. Виходить, що продовжуватиметься та сама сумнозвісна практика типу «Сам п'ю, сам гуляю», за якої мені практично ні на кого по-партнерському опертися чи від когось відчути конкурентно-змагальне дихання у спину, що штовхає нас, педагогів, до самовдосконалення.

IN TOTAL

З ОДНОГО БОКУ, хоч так, хоч сяк, а виходить, що хабскул у шкільному форматі не є вирішенням проблеми в контексті рівного доступу до якісної освіти

З ІНШОГО БОКУ, якщо оголошену хабскул зробити для сільських регіонів у форматі окремого закладу третього ступеня (high school), то вірогідність успіху зростає в рази: 360 учнів ділимо, навіть, не на 28, а на 30, і отримуємо від трьох до чотирьох класів на паралель, тобто започатковуємо оптимальні умови для справжньої профільної, а значить якісної, освіти школярів.

ATTENTION

Звісно, що ВСІ наші організаційно-структурні та змістовно-проформенні потуги будуть майже «пшиковими» доти, доки ми не спроможемося так організувати навчальну діяльність та оцінювання її результатів, щоб учні/студенти у нас не мали можливості СПИСАТИ. Жоден! І НІКОЛИ! Бо ж виразником якісної освіти може бути лише той учень/студент, який здатен і бажає наполегливо «гризти граніт науки». За нами, освітянами, створити на те УМОВИ. З розумінням цього як практичної своєї задачі нам також бракує. А поки - тримаємося надії на заклики та обіцянки.

Оригінал

Освіта.ua
10.02.2016


Коментарі
Аватар
Введіть ваше ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Введіть код:
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Жителі Села Шульгівка
Бачимо, що колега не зовсім розуміє задум "реформаторів" саме сільської школи. Не 360 а 200 учнів в базовій школі. Із середніх шкіл в селі зробити неповні середні і одну дві середні (базові). Скоротити вчителів, чим зекономити бютжет. Звозити, якщо буде чим, учнів 10-11 класів за 15-20 км щодня в базову школу. А не буде чим, надавати за рахунок батьків гуртожиток. Ось він - рівний доступ до якісної освіти жителів села і міста. І це не вимисел. Качайте реальні документи від облдержадміністрації. Посилання на документи. Качайте архів. https://www.dropbox.com/s/9zm4ljf9bkwm6ar/oporna_sh.zip?dl=0
Zinger
п.Бєлий. Розділив усю навчальну програму з предмета на блоки з п*яти тем і для кожного письмового опитування 30 завдань по 12 запитань.Оцінка за кожну правильну відповідь 1 бал. Запитання формулював так, щоб на них можна було відповісти одним або двома словами, або одним реченням.Посібник і конспект закриті,(списати нема як, бо у кожного інший набір запитань) час на відповіді 15 - 20 хвилин. Результат: середній бал 6. Те саме проводжу у ВУЗі, де читаю подібний предмет. Результат - середній бал 7. Ніколи ні один учень або студент не сказали мені, що оцінка не справедлива, але чи легше мені від цього з такими чесними результатами? Висновок: вчитися бажають від сили 30%, списувати 30% і решта приходять у Н.З. щоб не сидіти вдома!
Евгенія
Можливо, треба не чікати, коли вам з менистерства все роспишуть, а самим, ви ж практики, тобто експерти, щось запропонувати , може конкурс на проект "хабскул" в кожному регіоні провести за ініціативою міських рад, навіщо існують департаменти освіти на містах, ретрансляторами можуть бути и веб ресурси, їм не потрібно зарплати платити, а директори , за правилом, без дозволу голови департаменту навіть рота не розтуляють. Ви що не розумієте, агонія держави не від Яценюків та Порошенків залежить, а від нашего менталітету совкового "Ты начальник-Я дурак"
Владимир Белый
Для Евгенія: Гарна і слушна думка. Просто зараз момент розчарування, бо всі ініцативи з новоякісними проектними пропозиціями або просто ігноруються, або зводяться до запровадження нових назв. Останній, приклад - щоб не створюватися мережу окремих ліцеїв планується "запровадити", вдумайтеся - "спеціалізовані школи І-ІІІ ступення наукового спрямування". Всі інші автоматично переходять у стан ненаукоових?

Щоб отримувати першим
всі новини від «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть
«Подобається»

Дякую,
не показуйте це мені!