Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Коли найсучасніше і, як здавалось його творцям, судно, яке не може втонути, — «Титанік» наштовхнулось на айсберг, капітан і команда сприйняли це як проблему. Тільки тоді, коли судно почало йти на дно, всі зрозуміли, що сталась катастрофа, тож слід спускати шлюпки і рятувати людей. Якщо б екіпаж судна з перших хвилин після зіткнення не марнував час на малоефективні потуги, спрямовані на те, щоб вирішити набір проблем, зміг вчасно об'єктивно оцінити реальність, можна було б мінімізувати кількість жертв. Звісно, спосіб дії у ситуації катастрофи інший, ніж у ситуації, коли слід вирішувати проблеми.
У випадку з нашою пострадянською системою освіти ми теж змарнували час на вирішення проблем і таки дочекались, коли вона остаточно розбилась об «айсберг» фінансово-економічних негараздів і почала «тонути» під тиском «баласту» стереотипів минулого у «морі» сучасних завдань. Знову підвело наше бажання за будь-яку ціну «залатати» діряве судно, яке у свідомості багатьох наших педагогів і освітянських чиновників усе ще лишається найкращим у світі «плавзасобом».
Сьогодні нам треба втокмачити собі в голову одну аксіому: врятувати пострадянську модель освіти неможливо і непотрібно, тож слід припинити латати судно, яке все одно потоне, негайно спускати «шлюпки» і гребти до нових, маловідомих берегів сучасної освіти.
Це був вступ! Сьогодні йдуть дискусії на тему як запобігти руйнуванню системи професійно-технічної освіти. Причому, бюджетну децентралізацію багато хто з «плакальщиків» не сприймає як «шлюпку», а сприймає як спробу поховати профтехосвіту. Тобто народ проситься назад на «Титанік», бо в шлюпці холодно і дує.
І лише поодинокі голоси вибиваються із загального хору волань «Назад на Титанік!»: профтехосвіту треба перезаснувати на сучасних умовах, децентралізацію слід розглядати як засіб надання освіті внизу необхідної свободи для нормального функціонування…
Люди, може, нам пороблено?!
Оригінал
