Автор: Ірина Жданова, генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика».
Вчора відбулося розширене засідання парламентського комітету з питань науки та освіти, на якому вкотре обговорювали проект закону «Про освіту». Хочу поділитись деякими міркуваннями.
Фонд «Відкрита політика» 10 листопада 2014 року (в Міжнародний день науки в ім’я миру та розвитку) ініціював створення Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні, в яку ввійшли ліцеї з поглибленим вивченням природничих, фізико-математичних дисциплін, а також академічні інститути, мистецькі заклади, університети, відомі митці, вчені. Було проведено багато круглих столів, робочих груп, прес-конференцій.
Ми змогли пролобіювати в новому Законі про науку позиції по науковим ліцеям (ст. 26), науковій творчості школярів, популяризації науки, а також було враховано частину наших пропозицій по молодим науковцям, які напрацьовані були з Радами молодих вчених МОН.
Проте сьогодні нам знову потрібно доводити, що наука в школі є і потрібно законодавчо створити платформу для її конденсації і динамічного розвитку, для наповнення новим змістом, що базується на засадах дослідно-орієнтованої наукової освіти.
В попередньому розгляді проекту закону «Про освіту» на засіданні парламентського комітету в листопаді-грудні ц.р. виступаючими висловлювалися слушні пропозиції щодо визначення специфіки не тільки мистецької освіти, але й військової, спортивної та освіти наукового спрямування.
Саме Громадянська платформа ще навесні ініціювала, щоб був окремий розділ по науковій, мистецькій, спортивні освіті. Восени – запропонували і військову включити. Проте під час доопрацювання цього проекту всі зазначені види освіти були враховані в статті 18 «Спеціалізована освіта», а наукова освіта – ні.
Які аргументи в опонентів? Головні:
а) науки в школі нема
b) потрібно підібрати терміни.
Спочатку про терміни. І легітимність
В Сполучених Штатах, в європейських країнах термін Science Education не викликає спротиву, як і спеціальна регламентація, спеціальні стандарти. В англійській термінології використовується також термін «Inquire-based science education» (IBSE). В українському перекладі - дослідно-орієнтована наукова освіта.
За свідченням Віталія Шадури, заст. директора Науково-освітнього центру Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, учасника Громадянської платформи, канд. фіз.-мат. наук, «у США на офіційному рівні концепцію наукової освіти (IBSE) було сформулювано у документі «Національні стандарти наукової освіти» Національної дослідницької ради США ("Inquiry and the National Science Education Standards", National Research Council of the USA, 2000), де відмічалося, що "значення терміна «знати» зараз зміщується з того, щоб пам'ятати і повторювати інформацію, до значення, щоб бути в змозі знайти і використовувати її". В Європі основоположним документом для впровадження принципів наукової освіти в школах став документ Європейської Комісії «Rocard Report (2007) Science Education Now: A Renewed Pedagogy for the Future of Europe» (Brussels: European Commission, 2007). На основі цього документу за підтримки програми FP-7 в 2011–2014 роках в ЄС виконувався масштабний проект «PATHWAY (The Pathway to Inquiry Based Science Teaching)», який розробив європейські стандарти наукової освіти, методичні підходи для навчання школярів та студентів за цими стандартами та принципи впровадження їх в школах та університетах Європи» .
Чому ж тоді такий супротив визначенню «освіта наукового спрямування»? Повна її анексія в законопроекті N3491 «Про освіту», ухваленому 28.12.2015 р. в КМ. Ухваленому, між іншим, з голосу. Вкотре.
Чому в порушення рішень, зафіксованих в протоколах робочої групи в парламентському комітеті в листопаді, МОН повністю викреслив навіть згадку про наукову освіту? Чи рішення в робочої групи в парламентському комітеті менш легітимні, ніж в МОН?
Можливо, ми за рік роботи Громадянської платформи так і не змогли пояснити. Ми – це директори і вчителі ліцеїв, молоді вчені і вчені із світовим іменем, експерти з громадських організацій (попрошу без скепсису, він і в мене є, проте Центр Разумкова давно довів, що такі теж є. І не тільки згаданий аналітичний центр). Критику приймаю. Роз’яснення додаткові потрібні.
Так, частина експертів зауважує, що для цього є профільна освіта. Профільна освіта - це, за новим законопроектом, старша школа (10-12 класи). А концепція освіти наукового спрямування базується на практиці, що виявляти здібності до дослідницької діяльності в 10 класі запізно.
Чому? Тому що в умовах постінформаційного суспільства та нано-технологій відбувається ранній розумовий розвиток дитини.
На прохання Фонду «Відкрита політика» проблему прокоментувала вчитель хімії, яка виплекала багатьох науковців, що працюють в Україні і закордоном, автор низки підручників, канд.пед.наук О.В. Березан «Я 17 років є членом журі всеукраїнських олімпіад. Одного року олімпіада проходила в м. Миколаєві. Шокуючим фактом був виступ директора, який розповів, що у Миколаївському Муніципальному ліцеї було проведено експеримент, коли в ліцей набрали діток з 5 класу, створили особливі програми для них, які базувалися на розвитку дітей. Приємно було почути, що вони досягли колосальних успіхів. 6 дітей з цього класу, коли підросли до старших класів, стали призерами всеукраїнських олімпіад з точних наук – фізики, хімії тощо. Це говорить про те, що починати розвиток в старших класах дуже складно, і навряд чи ми зможемо виплекати інтелект української нації. Глобально цим питанням потрібно займатися зі школи середнього рівня. У нашій країні багато проводиться експериментів, багато що змінюється. Однак, ми, вчителі, дуже би хотіли побачити як глобально піднімається питання розвитку дітей, і піднімається не в старшій школі, а раніше».
Крім того, вчителі сьогоднішніх ліцеїв констатують факт того, що більшість учнів, які приходять до них у 8 клас витрачають мінімум півроку на адаптацію, повторення тем, що пройшли, закриття «дірок». Мінімум півроку!
Тому потрібні не тільки раннє виявлення здібностей, а й безперервний розвиток.
Інша частина експертів каже навпаки: «профільна» тут потрібно прибрати. Впливовий член робочої групи, президент АПН, д-р філософ. наук В. Г. Кремень, ознайомившись вчора з нашими пропозиціями, поставив резюме: «Це я називаю дитиноцентризм в освіті. І це дуже вірно. «Спеціалізована» - ця назва краща, ніж профільна»
Як відомо, про терміни не сперечаються, про них домовляються. Ми готові домовлятись. І на питання «Вам «шашечки» чи їхати?» у Громадянської платформи відповідь одна – «Їхати!»
Ми надіслали депутатам, членам робочої групи порівняльну таблицю до закону «Про освіту» (вже 5 варіант від початку роботи), де запропонували термін «спеціалізована школа наукового спрямування (школа-інтернат, ліцей-інтернат) – спеціалізований заклад освіти І-III або ІІ-ІІІ ступенів наукового профілю». Тобто, в таких закладах навчання має відбуватись з 1 або з 5 класу, що відповідає новій формулі 4+5+3. Принциповим в наших пропозиціях є віднесення цього виду освіти до спеціалізованої освіти разом з мистецькою, спортивною, військовою.
Крім того, важливим є визначення терміну «освіта наукового спрямування»: вид спеціалізованої освіти, який базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів, набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності та орієнтований на продовження навчання на наступних рівнях освіти.
Чи є наука в школі?
Де-факто, в Україні ще поки існує унікальна мережа спеціалізованих фізико-математичних шкіл, природничих ліцеїв, ліцеїв-інтернатів, яка збереглась з радянських часів. Де навчаються в т.ч. діти із віддалених сіл. Як, наприклад, в Нововолинському ліцеї-інтернаті.
Чи є наука в цих школах? Так, частково є. Яким чином діти в таких закладах здобувають компетентності дослідника, винахідника, експериментатора?
По-перше. Крім освітнього стандарту, програми таких закладів як Український фізико-математичний ліцей, Київський природничо-науковий ліцей №145 та інші мають додаткові години з фізики, геометрії, біології, хімії, ін.
Крім того, школярі закріплюють теоретичні знання (без яких неможлива наука) і набувають компетентностей дослідника, експериментатора в обладнаних кабінетах з фізики, хімії. Вони проводять досліди, експерименти на фізпрактикумах, хімпрактикумах, які є обов’язковими для кожного учня.
В навчальній програмі є спецкурси, факультативи за вибором. Наприклад, програма «Історія еволюції органів» вченого, канд. біол. наук, Леоніда Горобця складає 46 годин. Таких спецкурсів є з десяток по різним предметам. Статутом Нововолинського ліцею передбачено додаткові 600 навчальних годин на рік, за допомогою яких залучається науковці з вишів за напрямками хімія, математика, гуманітарні науки та ін. З ними частина дітей пише свої перші наукові, а частина розв’язує задачі нестандартними методами, які виходять за межі базової програми,.
По-друге. На базі подібних ліцеїв, ліцеїв-інтернатів учні (вихованці) пишуть наукові роботи. В лабораторіях власних, в лабораторіях університетських, в академічних інститутах, на спостережних станціях. Вони ведуть журнали дослідів, аналізують результати, висувають свої гіпотези, моделі, роблять висновки.
На прохання Фонду «Відкрита політика» ситуацію прокоментував академік із світовим іменем Клим Чурюмов, доктор фіз.-мат. наук: «Випускники УФМЛ, КПНЛ вже на 1 курсі фізичного ф-ту КНУ мають не тільки інший, більш якісний рівень знань, але й сформовані навички до аналізу, узагальнення, моделювання, висування гіпотез, самостійного навчання. Вони працюють вже зі школи в наукових колективах, мають публікації в міжнародних виданнях з астрономії (в Циркулярі Центру малих планет і комет, Кембридж, США). Навчання в такому закладі починається з 8 класу, але підготовка йде з 5 класу (недільна школа, курси підготовчі ін.) Такі школярі виступають з науковими доповідями на конференціях, в т.ч. і міжнародних». Є випадки, коли випускники таких ліцеїв мають на момент закінчення школи по 30 і більше публікацій в Циркулярі Центру малих планет і комет, Кембридж, США.
На нашу думку, такі заклади можуть стати точкою конденсації, платформою, для розвитку наукового навчального закладу нового типу «науковий ліцей», «науковий ліцей-інтернат», який вже зафіксовано в ст. 26 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», що вступив в силу 15 січня 2016 р.
Які ризики для таких закладів, закладено в проекті Закону «Про освіту»? Головний – вони будуть віднесені за новим законом до профільної освіти, а значить навчання починатиметься з 10 класу. Тому ми і пропонуємо зробити виключення як для спеціалізованої освіти.
Чи потрібні наукові ліцеї, в цілому спеціалізовані школи наукового спрямування Україні? І чи кожен ліцей, гімназія, колегіум матиме цей статус?
Не можу не погодитись з думкою директора Нововолинського ліцею Юрія Лазаренка «Окремим викликом для суспільства є наявність великої кількості штучно створених ліцеїв, гімназій та колегіумів. У файлі з рейтингом шкіл України за результатами ЗНО можна з допомогою пошуку знайти 663 ліцеїв, 998 гімназій та 88 колегіумів, що разом становить 24,08%. Абсолютно нереальна цифра для дітей, котрі потребують поглибленого вивчення предметів. Як результат зникають центри «конденсації» знань, зникає цінність школи для поглибленого вивчення, вищі навчальні заклади не набирають, навіть на бюджет, студентів за технічними напрямками, держава зазнає значних збитків через зайві доплати педагогам, інтелект розчиняється в середньостатистичній масі. З даної ситуації вихід тільки один – незалежні зрізи знань з профільних дисциплін згідно поглибленої програми за перше півріччя (можливі і інші варіанти) за результатами яких зняття відповідного статусу, а дітям, котрі підтвердили свої знання запропонувати навчатися у закладах, які відповідають своєму статусі».
Чи може Україна сьогодні фінансувати таку велику кількість закладів, які є ліцеями, гімназіями, колегіумами лише номінально? Яка мета? Щоб брати додаткові кошти в благодійні фонди? Це риторичне питання, і розумію який супротив системи буде на отримання карт-бланжу.
Щодо спеціалізованих шкіл наукового спрямування. Ми пропонуємо зробити критерії моніторингу, провести оцінювання і визначити на першому етапі 5-6 регіональних спеціалізованих шкіл наукового спрямування (в т.ч. шкіл-інтернатів, ліцеїв-інтернатів) на всю Україну.
А судді хто? Звісно не районо. І навіть не МОН. І не Державна інспекція навчальних закладів України. За новим Законом про науку, «Національна рада з питань розвитку науки і технологій розробляє пропозиції щодо стратегії розвитку процедур реалізації та форм підтримки діяльності, спрямованої на залучення учнівської молоді» (ст. 26).
Ми пропонуємо, щоб критерії, моніторинг закладів цього типу здійснював саме цей орган. Щоб Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій розробив типове положення спеціалізованої школи наукового спрямування (школи інтернату, ліцею інтернату).
Ціна питання
Річний кошторис одного з подібних ліцеїв-інтернатів (Нововолинський ліцей-інтернат Волинської обласної ради, де між іншим вчаться здібні діти з віддалених сіл) в минулому році складав 14,163 млн. грн. Бюджет на 2016 рік – 12,046 млн. грн. Хіба це великі гроші для державного бюджету? Навіть якщо таких закладів буде 6, це 84,978 млн. грн. Але ж це точки конденсації! Платформи. На базі яких можна і потрібно впроваджувати дистанційне навчання. Якісне. Неформально. Платформи, де діти не тільки заможних батьків можуть отримати наукову освіту, а й сільські діти. Скільки в нас академіків, митців із сіл? Агов, підтримайте нас!...
Ми не змогли пролобіювати в законі про науку фінансування з державного бюджету наукових ліцеїв (наукових ліцеїв-інтернатів). Каюсь. Проте ми не втрачаємо надію, що в законі про субвенцію, або в законі про середню освіту буде закладено положення, що на фінансування цих закладів в Державному бюджеті щороку виділяється субвенція. Або й в Законі про освіту? Що під час імплементації закону про науку буде надано право таким ліцеям подавати на державні гранти.
Головні тези експертів Громадянської платформи з реформування наукової сфери:
1. Закон «Про освіту» має усунути дискримінацію при вступі до загальноосвітніх навчальних закладів (конкурсний відбір до першого класу). Кожна дитина має свій талант. І навчальний заклад, родина, громада, держава – ми - зобов’язані створити найкраще середовище для розвитку цього таланту, розвитку здібностей і нахилів дитини, беручи до уваги і її особисте бажання, а не відбирати дітей до першого класу штучно, за принципом «хто краще читає». Завдяки такому принципу відбору губляться талановиті діти, які не мали можливості навчитися до 6 років швидко читати і рахувати. Але від цього талант малюка нікуди не подівся.
2. Схильність до наукової діяльності є такою ж індивідуальною рисою, як і здібності до спорту або мистецтва.
3. Спеціалізована школа наукового спрямування надасть можливість влити нову кров, оживити українську науку, дасть можливість науковцям розширити поле своєї діяльності, отримати новий досвід. Бо майбутнього вченого повинні супроводжувати дорослі вчені.
4. Окреме питання щодо співпраці з МАН. Сьогодні Мала Академія наук - потужний осередок молодої науки. Не буду згадувати тут про проблеми і недоліки, критикувати завжди легше. Скажу так: МАН-позашкільний навчальний заклад. Тобто, дитина витрачає додатковий позаурочний час на відвідування секцій. Чому б не зекономити дитячий час, надавши можливість розвивати здібності до науки одночасно з виконанням Стандарту, а поглиблювати вже додатково. За бажанням. Або в МАН займатися суміжним науковим напрямом. На думку експертів Громадянської платформи, це дасть поштовхи для росту і розвитку, втіленню нових ідей не тільки у спеціалізованому загальноосвітньому навчальному закладі, а і в МАН.
Висновок
У наше інтелектуальне століття створення справжньої спеціалізованої школи наукового спрямування стає актуальною потребою країни. Це допоможе виявити, розвинути і зберегти нового потужного українського науковця. Тому Громадянська платформа з реформування наукової сфери в Україні пропонує народним депутатам внести до законопроекту N 3491 «Про освіту» доповнення, що регламентують «освіту наукового спрямування», які викладені в Порівняльній таблиці. З відповідними листами ми звернулись до народних депутатів Лілії Гриневич, Тараса Кременя, Олексія Скрипника, Івана Кириленка. Про результати розгляду питань будемо повідомляти на lb.ua, на моїй персональній сторінці у фб, на наших сайтах.
Ці тези є не просто теорією, яку ми вже більше року погано-чи-добре озвучуємо. Один із проектів Фонду «Відкрита політика» є Міжнародна зелена школа, яка працює протягом року з учнями, вчителями, родинами з наукових ліцеїв різних регіонів, із звичайними родинами із сіл, з великих і малих міст, з молодими науковцями і вченими із світовим іменем, митцями, народними майстрами.
Вчора на розширеному засіданні парламентського комітету пропозиції Громадянської платформи з реформування наукової сфери підтримав і народний депутат Олексій Скрипник. Він послався на свіжі враження від зустрічі з лауреатом Нобелівської премії Даніелем Шехтманом, який реалізує проекти наукової освіти не тільки в школах, а й в дитячих садочках Ізраїлю. Тож єднаймося, колеги!
Останнє
Друзі, колеги, проти кого ми воюємо? Проти дітей, які нам можуть забезпечити красиву старість в красивій інноваційній країні? Ну, давайте думати не тільки про власні амбіції, ресурси, які маємо сьогодні на посадах. Давайте за деревами бачити ліс…Красиву Україну.
Іще. Пропоную таки кому поставити:
Наука в школі: знищити не можна, помилувати!
А ви як думаєте?
P. S. Вже сьогодні, коли готувався цей блог, прийшло повідомлення від ще одного впливового учасника робочої групи, головного експерта групи «Освіта» Реанімаційного пакету реформ, д-ра фіз.-мат. наук В. Є. Бахрушина, про те, що в письмових пропозиціях до рішення розширеного засідання парламентського комітету підтримав ідею про наукові ліцеї і внесення відповідних норм до закону. Респект)
Із міркуваннями вчених, вчителів, директорів шкіл можна ознайомитися в листах підтримки ініціативам Громадянської платформи з реформування наукової сфери, які надійшли на адресу Фонду «Відкрита політика» та були надіслані народним депутатам України:
Клим Чурюмов, член-кореспондент НАН України, професор, головний науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Київського Планетарію товариства "Знання" України, доктор фізико-математичних наук.
Ігор Доценко, випускник Черкаського фізико-математичного ліцею (випуск 1996 року),науковий співробітник Лабораторії Кастлера та Бросселя (Laboratoire Kastler Brossel) та доцент (maître de conférences) в Колеж де Франс (Collège de France), Париж.
Віталій Шадура, заст. директора Науково-освітнього центру Інституту теоретичної фізики ім. М. М.Боголюбова НАН України, учасник Громадянської платформи, канд. фіз.-мат.наук.
Леонід Горобець, асистент кафедри екології та охорони навколишнього середовища Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України, канд. біол. наук.
Юрій Лазаренко, директор Нововолинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради.
Ольга Березан, вчитель хімії Нововолинського ліцею, автор низки підручників та посібників з хімії, канд.пед.наук.
Особлива подяка від Громадянськоъ платформи за послідовну громадянську позицію та аналітичний матеріал, який використано в цьому блозі, Тетяні Колос, заступнику директора Департаменту мистецтв та навчальних закладів Мінкультури України – начальнику відділу навчальних закладів та науки, поки що без ступеню.
Дякуємо, друзі, що ви не байдужі!
Оригінал
