![]() |
Запровадження профільної освіти старшокласників як окремої ланки загальної середньої освіти з 2018 року |
Володимир Бєлий: ліцейська освіта старшокласників
Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.
Так планує проект закону «Про освіту», щойно підготовлений до другого розгляду у профільному парламентському комітеті.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ
Чи будуть заперечення?
Звісно. Як же без них, адже існує багато приводів, щоб не починати робити того, що у світі давно є основою якісної дорослої професійної освіти - запровадження профільної освіти старшокласників як окремої ланки загальної середньої освіти. Попри те, що програми поглибленого вивчення дисциплін давно стабілізувалися у своєму змісті, і українська теперішня їхня версія не є такою, щоб вважатися відсталою чи застарілою.
АЛЕ ж якщо нашим ВНЗ лячно виставляти на конкурс вимогу здавати ЗНО поглибленого рівня, то це не є підставою й надалі відтерміновувати запровадження профільних академічних ліцеїв. Тим більше, що «кощеєве яйце» майбутньої гарантовано високої якості вищої освіти знаходиться саме у ліцейській профільній освіті їхнього абітурієнта. А останній як випускник профільного ліцею, який пройшов цикл навчання за програмами поглибленого вивчення як мінімум з п’яти предметів, прийде до ВНЗ адекватно готовим до вимог програми вищої школи.
РИЗИКИ
Чи можлива профанація ліцейської освіти?
Звісно, адже все можливе: «Так звані академічні профільні ліцеї стануть звичайною профанацією, якщо не змінити зміст освіти, навчальні програми, заборонити до використання існуючі підручники та переходити поступово до змішаного навчання, а не залишатись у застиглих формах класно-урочної системи. Річ у тім, що існує загроза напихання цих предметів інформацією, у більшості своїй непотрібною. І існує загроза, що у цих академічних ліцеях учні будуть заучувати параграфи та зазубрювати щось на кшталт, як звали коня Олександра Македонського або яка піраміда найвища... Ну і що тоді зміниться?.. Тільки назва?..» (Mark Bobrovsky)
ПЕРШИЙ хід у контексті змісту і форми - це те, що давно повноцінно працює закордоном і частково у деяких наших ліцеях, які навчають виключно для старшокласників (при ВНЗ) – вже зараз маємо мінімум чотири профільних предмети, що вивчаються поглиблено і з чітким плановим розподілом годин теорії і годин практичного її застосування.
Не кожен учень таке потягне, а тому відокремлення старшокласників від звичайної школи (1-11класи) автоматично їх розводить по доступних їм профілям: академічному та професійному. У нас як раніше, так і зараз кожен випускник 9-го класу може піти вчитися до ПТУ чи ліцею.
Чому вже через рік-два не створити такої ж спонукальної можливості до розвивального і суспільно відповідального самовизначення кожному? Все ж це за держбюджетні кошти. Всі старшокласники будуть при тій навчальній справі, на яку спроможні, що й показуватиме ЗНО після 9-го класу. У сотнях країн світу така модель не викликає жодних заперечень від батьків чи педагогів.
Натомість у нас страшенний спротив. Чому? Тому, що там ніхто не сподівається "протягнути" своє "чадо" до того закладу, на який дитина неспроможна. У нас все ще "ті надії": на блат, кланові та посадові тіньові впливи. Суспільство потрібно робити більш порядним і кому як не освітянам у цім задавати тон?
А школи? Школам давно пора припинити підтримувати модель "совецького дитсадка" (другого рівня), коли кожного тримають з 1-го до 11-го класу в "одному колективі". Школи мають стати тими закладами, котрі вміють гарно враховувати вікові особливості навчання на І-му та ІІ-му циклі, щоб оптимально підготувати своїх вихованців до наступного, вже окремого, етапу - ліцейської освіти як одного із сегментів загальнонаціональної суспільної організації.
ДРУГИЙ хід буде від педагогів, котрі звикли працювати за програмами поглибленого рівня вивчення: вони будуть просто ігнорувати спроби академічного предметного лобі перенаситити другорядною інформацією зміст своєї роботи з учнями, яким ще здавати складні випробування на ЗНО. Такі вчителі завжди ставлять акцент на ЗАСТОСУВАННЯ фундаментальної теорії у різноманітних практичних площинах. Ці профі голову не схилять, бо перевіряльників не бояться. Скоріше навпаки.
Освіта.ua
29.01.2016