В американських навчальних закладах все так добре, що часто учні розстрілюють своїх однокласників і вчителів. Скоро і в нас таке буде: батьки дітям уваги не приділяють, бо зайняті зароблянням копійки щоб вижити; вчителі не можуть впоратися з тим потоком брудної інформації, яку учні отримують по телебаченню і з інтернету; гуртки і секції, де чомусь можуть навчити - платні. Лікарчук ще пропонує ПТУ перевести на ринкові рейки, такого маразму від нього я не очікував. В результаті, переведення всього на ринкові рейки призведе до поширення підліткової злочинності.

Вікторе.Ви застряли в своїх судженнях років на 20.На жаль.Ви давно відірвані від реалій української школи.Багато що змінилось,але є багато проблем.Але,читати Вас вже не так цікаво і.... корисно.Все минає.

Багато з чим можна погодитися, але... Давайте врешті-решт визначимося:ми психічне здоров’я зберігаємо і охороняємо до безтями приватне життя учнів чи все ж таки даємо необхідний рівень знань(програма перевантажена, багато зайвого треба вивчити учню, не забуваємо про контрольні роботи і відповідність оцінок за семестр оцінкам за контрольні роботи і багато іншого). Якщо перше, то давайте відмінимо ЗНО, тести, контрольні роботи, ДПА і будемо ставити лише питання, на які учень здатен відповісти. Маємо на виході здорову особистість, якій не робили зауважень і не аналізували у класі його твори. Якщо друге, то на першу лінію виносимо набуття знань будь-якою ціною і тоді немає часу на збереження психічного здоров’я(гонимо програму). Читала десь, що китайські матусі не соромляться вщент розкритикувати зроблене дитиною, не добираючи особливо виразів, через те їх діти такі розумні, бо не захвалені з дитинства.Як на мене, починати треба не від учителя. Він просто намагається виконати Держстандарт

Інформація про стан успішності учня стає приватною лише у вчителя корупціонера, який зумисно завищує оцінки дітям, які їх проплачують. І подібне трактування про приватність інформації про успішність в навчанні може бути актуальним лише тоді, коли дитина чи людина здобуває освіту в приватному закладі для забезпечення своїх потреб, коли це відбувається в державному закладі за кошти платників податків, то останні мають право знати, як ефективно тратяться їхні кошти. Коли приватні особи, які все оплачують, мають перевагу на тими приватними особами, які здобувають знання, вміння, професію своїм важким трудом, в суспільстві однозначно процвітає корупція. І чому говорят про приватну інформацію про успішність в навчанні, бо ця успішність куплена та стала приватною власністю, потім диплом куплений та робоче місце, а вміння добре робити справу не куплене. Ну і завершення статті про вчительку-педофілку прекрасне.

Бред. Автор кайфует от истерики. Когда- то так было. Помню. Сейчас в гимназиях, как пишет автор, почти не бывает такого. Наоборот, ребёнок царь и бог, учителей на ковер тащат постоянно, родители с удовольствием пользуются правом пожаловаться. Школы сейчас стараются побольше учеников заполучить, особенно состоятельных родителей.