Osvita.ua Блоги Олена Панич: треба пройти етап «роздержавлення» освіти
Олена Панич: треба пройти етап «роздержавлення» освіти

Цей етап неможливо оминути, його треба пройти, етап розгерметизації і автономії освітніх інституцій

Олена Панич: треба пройти етап «роздержавлення» освіти

Автор: Олена Панич, кандидат історичних наук, Національний педагогічний університет ім. Драгоманова

Ці дискусії про реформування освіти феєричні. Після них виникає дивне враження "несинхронності" реформаторських досвідів. Так, різні країни, в тому числі, європейські, в тому числі розвинені, проводили реформи освіти. Доволі успішні реформи. Принаймні порівняно з нами. Запозичити їхній досвід начебто легко, але й нелегко.

Уявіть собі розмови на кшталт: "От у Польщі кожен вчитель має право вибирати собі програму і підручники для навчання,... але зараз вони вже відмовляються від цього і переходять до загальнонаціональної програми...", або "Десь там був принцип "гроші ходять за учнем (студентом)", ... але зараз ця країна відмовилася від цього через якісь труднощі", або "В них традиційно університети були автономними і навіть такого феномену як "диплом державного зразка" ніколи не було, ... але зараз контроль держави над цими закладами посилюється"... Ну, і таке інше в такому ж дусі.

Послухавши це, єдина думка, яка виникає у наших світлих реформаторських головах: "Весь світ поступово відмовляється від зайвої автономії, йде до уніфікації, посилює роль держави в освіті. То нащо ж нам повертатися до їхнього минулого, коли можна зразу перейти разом із ними до "вищого етапу реформування"?.. Тим більше, що в нас явно ніхто не готовий до автономії і не хоче її. І взагалі, нащо читати якогось поляка Герчинського, якщо треба читати наше національне надбання Сухомлинського і Макаренка (та інших великих мислителів тоталітарної доби - додам від себе)"

Ох, ця свята віра в те, що у нас "ніхто не готовий до автономії", що "як тільки дамо їм волю", то будуть одні лише зловживання, і що всі живуть лише для того, щоб обдурювати інших. Тому - мінімум прав, контроль, інспекція, стандартизація, уніфікація, повне одержавлення всього і всіх.

Все це без жодного розуміння тієї простої речі, що люди, які дійсно звикли до свободи, напрацьовують інший рівень довіри. Тому вони можуть на якомусь етапі сформувати нові стосунки з державою, передавши їй більше повноважень. Це буде ефективно, але лише тому, що саме завдяки своєму попередньому досвіду вони виробили розуміння цінності таких стосунків. Цей етап неможливо оминути. Його треба пройти, етап "роздержавлення" освіти, розгерметизації і максимальної автономії освітніх інституцій. Відмовитися від спокуси перестрибнути через це під приводом "там вже від цього відходять".

Оригінал

Освіта.ua
27.01.2016


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Zinger
Для Панич: Ви хотіли сказати щось дуже розумне і важливе, а вийшло не цікаво І ПОСЕРЕДНЬО. Готуйтеся на другий раз краще!
Родион
Для наших освітянських реалій слово "автономія " недоречне. Більше і по змісту і по суті підходить "вотчина". Директорам, ректорам, начальникам відділів-управлінь ніяка автономія не потрібна, так як довірені їм державні заклади давно стали їх вотчинами.
Юля
А меня вообще бесит слово " роздержавлення". Что-то сродни " розбудова". Розбудову держави уже каждый ощутил на собственной шкуре.То есть, впереди - полный крах.
недоросль
Как можно такое думать:" І взагалі, нащо читати якогось поляка Герчинського, якщо треба читати наше національне надбання Сухомлинського і Макаренка (та інших великих мислителів тоталітарної доби - додам від себе)" - из статьи? А тем более писать, высвечивая уровень своего "образования. Молода, понятно, ну какое отношение Макаренко(из Украины, кстати), Сухомлинский из 20 века имеют отношение к сегодняшним событиям. Прочтите, хотя бы этих великих педагогов. Позорите страну.
совесть
для Паніч: Як освічена людина, історик, може пропонувати лібералізацію, шлях "роздержавлення" освіти й усе інше на тлі ВІДСУТНОСТІ ВЕРХОВЕНСТВА ЗАКОНІВ й такої корупції в державі? А про те, що ми пройдемо свій шлях - сумнівів немає. Починає дратувати все більше й більше намагання копіювати чужий досвід, підміна результату бурхливим процесом й пришвидшення падіння у прірву...
люба
Для совесть: Підписуюсь під кожним словом!!!
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Розвиток дитини

Дякую,
не показуйте мені це!