Володимир Бєлий: трирічна старша школа і нові кадри

Запровадження трирічної профільної освіти старшокласників, як окремої ланки системи середньої освіти

Володимир Бєлий: трирічна старша школа і нові кадри

Автор: Володимир Бєлий, заступник директора з НВР, фізико-технічний ліцей м. Херсона.

Коли відбувається комунікація активної громадськості з владою, то позиція влади виглядає так: ми щось таке знаємо, і це знання нас змушує діяти саме так, а ви це щось таке не знаєте, тому говорите всілякі дурниці і пропонуєте неадекватні речі.

Сергій Дацюк,«Напередодні ультиматуму або Велика українська таємниця».

Мова не просто про національні кадрові можливості для запровадження трирічної профільної академічної/професійної освіти старшокласників як окремої ланки системи загальної середньої освіти. Пост про відповідь на проблему визначення моменту реального початку реформування цього сегменту у часовому вимірі.

Чи маємо підстави для того, щоб у процесі проектування нового ось це: «Якщо захотіти, то 12-річну школу можна запровадити і з вересня 2016-го» (Лілія Гриневич, ukrinform.ua) замість сарказму сприймати як акцент про втрачені за чверть століття новітньої історії України можливості? ТАК, маємо.

ПО-ПЕРШЕ, Україна з тих дещо більше 400 000 вчителів, що працюють у системі зараз, має достатню кількість вчителів високої кваліфікації, потенційно ПОВНІСТЮ готових працювати за програмами поглибленого вивчення профільних дисциплін у ліцеях академічного спрямування. Щодо професійних ліцеїв та коледжів, то їхні потенційні і висококваліфіковані кадри зараз ледь животіють у тих мало спроможних до надання якісної вищої освіти ВНЗ, єдиною історичною перспективою яких лишається їхнє закриття. До речі, як і їхня матеріальна база як основа для новітніх закладів системи ПТО, бо більшість старих занепали фізично.

При цьому щодо суто шкільного сегменту академічного спрямування маємо всі підстави взяти як базові наступні індикатори:

  • за результатами ЗНО (основна школа) 50% випускників 9-го класу вступатимуть до академічних ліцеїв (АЛ);
  • попри тому, що навчальні плани нових АЛ матимуть як мінімум удвічі менше предметів, тижневе навантаження у їхніх ліцеїстів залишиться як і раніше (34 – 38 годин);
  • обсяги навчального навантаження старшої школи відносно загальношкільних складуть: 3:12=1/4. Так як половина старшокласників піде у сегмент професійної середньої освіти, то для академічного ліцейського сегменту залишиться 1/8 кадрової потреби;
  • наразі приблизно маємо: 400 000 вчителів : 8 = 50 000 вчителів потрібних для сегменту АЛ. Якщо працюватимуть не більше ніж на ставку. Так як з них лише половина має працювати у сегменті поглибленого вивчення профільних дисциплін, то потреба у вчителях ВИСОКОЇ професійної кваліфікації на всю Україну складає приблизно 25 000 ставок;
  • українські вчителі високої кваліфікації зазвичай завжди працюють понад ставку, а тому ця загальна потреба знижується приблизно до 20 тисяч вчителів, тобто у середньому не більше двох (!!!) людей зі школи (в Україні десь 17 000 шкіл середнього розміру).

ВИСНОВОК ПЕРШИЙ.

Розмови про брак в Україні професійних кадрів необхідних для академічної профільної освіти старшокласників якості не відповідають дійсності. У нас багато вчителів, ЗНАЙ ІНОЗЕМНІ МОВИ, здатні стати педагогічними лідерами у ліцеях розвинених країн світу. Знаю з власного досвіду та досвіду багатьох знайомих. Звісно, це якщо ми адекватно оцінюємо ту реальність, за якої поглиблене вивчення основ наук як таке (математика, фізика, біологія, хімія, географія тощо) скрізь є, як-то кажуть і в Африці та Америці, давно таким, що як кажуть «устаканилося» і українці у цім ніколи не пасли і не будуть пасти задніх, хай як там працюють наші окремі університети та заклади ІППО. У нас тільки й проблеми, що багато з наших практикуючих вчителів до програм поглибленого вивчення й не приступали. АЛЕ Ж ДАЛЕКО НЕ ВСІ!

ПО-ДРУГЕ, той факт, що багато вчителі працюють за застарілими радянськими методичними моделями зовсім не означає брак у країні педагогів, котрі самостійно перейшли на інноваційні методи роботи з тими дітьми, котрі спроможні до освоєння предметів на рівні програм поглибленого вивчення. У цьому контексті бачення про неможливість системного введення національної мережі АЛ допоки, мовляв, університети не підготують «нові педкадри» також не відповідає дійсності.

Тим більше, що за умов збереження старої практики подвійного негативного відбору, що супроводжує діяльність наших педагогічних університетів та факультетів класичних університетів та система працевлаштування, вірогідність дочекатися новоякісного рівня методичної вправності випускників «нової хвилі» є вкрай низькою. Хоча б з тієї причини, що СПРАВЖНЯ методична вправність є прямою функцією від практичного досвіду роботи індивіду, якого ніякі формальні університетські заняття не зможуть забезпечити.

ВИСНОВОК ДРУГИЙ.

Як з точки зору предметно-програмної, так і методичної потреби у новітній БАЗІ ПЕДКАДРІВ для новостворюваних АЛ у нас НЕ МАЄ НІЯКОЇ ПОТРЕБИ чекати сьогодні того завтра чи післязавтра, яке якби тільки й зможе започаткувати реальні реформування старшої школи на сучасний лад.

Отже, ЯК практично забезпечити нові АЛ кадрами?

А всього то і потрібно, що формування нової мережі АЛ паралельно поєднати з оголошенням про КОНКУРСНИЙ відкритий набір до них вчителів. Бажаючих буде більш ніж очікувано!

УВАГА! При цьому НЕ МОВА про той конкурс, на якому спочатку будуть обрані директори АЛ, а потім вони, мовляв дайош автономію будуть підбирати колектив.

НІ і ЩЕ РАЗ НІ!

Конкурс ДИРЕКТОРІВ — ОКРЕМО, а конкурс ВЧИТЕЛІВ – ОКРЕМО. Так і директори отримають кращих з тих, хто до цього ліцею побажав і новий колектив отримає кращого директора з числа відповідних претендентів.

Чому так вже й кращих та кращого? А тому, що відкритий, у електронному форматі конкурс, має полягати не у голосуванні «комісією», а у юридично перевіреному визначенні місця кожного претендента у залежності від наявної СУМИ БАЛІВ, отриманої у розрізі визначених цифрових показників тих професійних індикаторів, котрі є важливими для відповідної кадрової потреби кожного типу АЛ. На першому етапі. А на другому, заключному, - письмове тестування у незалежному форматі здійснення та оцінювання.

САМОАНАЛІЗ

Хто буде боротися проти таких проектних задумів?

Та майже всі. Хіба окрім колективів тих ліцеїв при ВНЗ, що відкрилися у 90-х як заклади виключно для старшокласників. Протидіяти будуть, у першу чергу, імениті директори тих, зверніть увагу, комунальних столичних ліцеїв, котрі працюють у складі 1 – 11-х класів і які за рахунок іміджу звикли до значних батьківських внесків. Також не менше їхнього, буде проти колектив фізмат ліцею університету ім.. Т.Г. Шевченко, який не уявляє собі як це жити без спецстатусу особливого фінансування напряму з КМ.

І багато інших, бо ж «… як ми «своїх» дітей будемо віддавати у чужі руки?»

Хто є і буде ЗА?

Батьки та учні-старшокласники, котрі розуміють значення якісної освіти для свого майбутнього. Навіть попри наявні зараз негаразди у системі суспільно-державної самоорганізації української нації. Бо живуть з перспективним проектуванням у розумі та душі.

А влада? А дивімося епіграф та аналітику від Сергія Дацюка.

Оригінал

Освіта.ua
25.01.2016

Популярні блоги
Д. Ламза: ніхто не хоче йти в освіту або школа без учителів Від Кабінету Міністрів немає жодних дій щодо підвищення значимості професії вчителя
С. Колебошин: 3000 спартанців (задача про молодих вчителів) 3000 молодих вчителів на 15000 шкіл, що в середньому – 1 новий вчитель на 5 шкіл
І. Совсун: як надовго ще вистачить запалу учителів? Існує гігантська прірва між переможцями світових олімпіад і базовим рівнем українських шкіл
Тетяна Сердечна: зарплати у вчителів мають бути різні Є шанс, що колись держава буде в змозі оплачувати роботу людей, які працюють із її майбутнім
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Дариналада
Дозвольте, шановні колеги, не погодитись із твердженням про вітчизняну вищу школу. Перш ніж надавати негативних характеристик, треба вивчити питання. Стверджую, що сьогодні у вищій школі відбуваються важливі зміни, стимульовані новим законом Про вищу освіту. Так, багато внутрішнього супротиву, але й прекрасна перспективна науково-педагогічна молодь! Щодо відсутності потреби в нових педкадрах - здивували! Юнеско стверджує, що світу потрібно ще 15000000 педагогів, а Україні не треба?! тому, що реформа загальної освіти! Сума балів для конкурсного відбору не є показником, адже залишається суб"єктивний чинник. Тільки авторитетна експертна комісія із залученням авторитетних галузевих науковців (визнаних педагогами-професіоналами) до вивчення методичних напрацювань вчителя, якості його діяльності (результативність учнів), результатів його зовнішнього оцінювання батьками, учнями, колегами - усе по справжньому, як у ВНЗ! Кожен має відповісти на питання-що я зробив як вчитель,для нової української...
Бєлий Володимир
Для Дариналада:ЯКЩО "Сума балів для конкурсного відбору не є показником, адже залишається суб"єктивний чинник", ТОБТО чіткі цифрові індикатори є суб"єктивними, а думка особи з комісії є об"єктивною, ТО для "Тільки авторитетна експертна комісія із залученням авторитетних галузевих науковців (визнаних педагогами-професіоналами) до вивчення методичних напрацювань вчителя, якості його діяльності (результативність учнів), результатів його зовнішнього оцінювання батьками, учнями, колегами - усе по справжньому, як у ВНЗ!" ПОТРІБНІ не епізодичні засідання комісії, члени якої є тимчасово залученими, а декілька днів глибоких досліджень і перевірок по КОЖНОМУ кандидату. Звісно, що цього не буде, а буде як і раніше - свій протягне свого і допоможе зробити теж саме іншому члену комісії. Пані Кириленко прямий тому недавній приклад.
Дариналада
Для В.Бєлий: Жоден цифровий індикатор не засвідчить методологічну культуру або методичну цінність досвіду викладача. Публікація у фаховому виданні , наприклад, 50 балів, а яка вона, та публікація.... знає лише суб"єкт її подання і фейковий рецензент. Так, глибокі дослідження, адже з дітьми мають працювати обрані. На мою думку, фіксувати невдачі і спостерігати за безладом - не вихід. Потрібен позитивний експертний підхід! Наведення ладу в освіті - справа не швидка, але ж , знаю по собі, не люблять у шкільній освіті професорів, вважають, що вони зарозумілі? А може вони і справді трохи більше бачать і нічого, якщо не компліменти говоритимуть. Непохитність вчителівського авторитету, його "фінітність" - справжня проблема! Перепрошую, Кириленко - це дружина міністра культури? Читала. Але ж , чи могли б Ви раніше уявити подібне викриття? У нас є справжня наукова еліта і вона знає ціну докторам, яким прийшлось не раз червоніти під час свого захисту. І хай вони живуть з таким реноме!
Коментувати
совесть
Для В. Бєлий: Ваша правда про наявні педкадри для проф. старшої школи! Та й про конкурс - слушні думки... Але охолоджує неготовність Інфраструктури старшої школи до таких новацій! Якщо з друком підручників для 4,7 кл не справилися, то є багато сумнівів щодо спроможності керування й швидкого втілення подібних новацій... Це ж не підфарбовування фасаду глиняної під соломою хати, а початок будівництва сучасного хмарочоса "Освіта України", зрушення всієї вертикалі освіти. Треба порахувати кошти, виважено й відповідально ставитися до термінів. А всі хочуть швидше ЗВІТУВАТИ про перемоги, бо вибори, вибори, вибори...
Владимир
Для совесть: Инфраструктура средней школы, при наличии высокопрофессиональных кадров значения не имеет. Было время, когда ученики с первого по десятый класс занимались в одном помещении, оснащенном партами и доской. А вот структура профессиональной школы, практически разрушена, а если и сохранилось что-то, то оно уже преклонного возраста. Да и с кадрами проблема. Уходят пенсионеры, а молодые не идут. Перевод ПТУ на местные бюджеты только усугубит положение. Если закрыть глаза на эту проблему, что сейчас и делается, то можно с сентября 2016 года переходить на новые рельсы. Хоть в одном будет толк, улучшится качество образования академического направления.
Бєлий Володимир
Матеріальна база/оновлення старшої школи - це перевірка ВЛАДИ на її дієвість і порядність та відповідальність перед народом. А ПЕДКАДРАМ старшої школи набраним через конкурс відсутність підручників чи "нових" формулювань програми взагалі не є проблемою, бо вони у силу своєї високої професійності самі є ходячими підручниками та програмними "засобами". У підпірках від чиновників не мають потреби. Самі дадуть їм "фору" (консультацію, пораду тощо)
Коментувати
ни-ни
"ОКРЕМО" уже было!!! Когда учителей-предметников, работающих по углубленным Программам, с углубленным изучением предмета, НАТАСКИВАЛИ в отдельных группах в институте усовершенствования. В школе, такие "особые учителя" натаскивают учащихся на решении сложных задач. Теории не знают, а тесты с задачами типа "решают". Кто-то это знает? воспротивился? Потому и ЗНО это высветило.
Бєлий Володимир
Для ни-ни: Дякую, бо "ОКРЕМО" як відкритий конкурс вчителів-профі на отримання масимально високого для особи чіткого БАЛУ якраз для того, щоб не тільки штучно "натаскані" лише на задачі, не тільки формально (наявність степеня) "високонаукові" кадри, а й наближені до директора "улюбленці" не посідали вакансії "автоматом".
Олекса Позняк
Для ни-ни: Ты или тянеш предмет углублённо или нет. Если слабый учитель попадёт читать углублёнку это выяснится за пару часов. Дети принесут хорошую задачку а учитель не решит с ходу и можно писать заяву по собственному.Система сама выбросит некомпетентных, не надо 500 000 000 на лицензирование.Знаешь как меня принимали в лицей? Директор дала мне листок с задачей повышенной трудности и предложила решить. Я решил, она посмотрела ответ на листочке (она филолог) и сказала что я принят .А потом дети не раз проверяли. Автор умница, очень хорошее решение проблемы и без затрат бюджета
ни-ни
Одаренных детей - один на параллель. Усвоить перегруженные Программы иным невозможно. ПРИЗНАЙТЕ. Но я о том, что натаскивают на задачах учнив, теорию не знают дети, а учителя не владеют речью!!! Была удивлена, учитель знает теорию, а объяснить грамотно не может. Речь неразвита у взрослых. Вижу это и у журналистов, дикторов, авторов учебников. Речь многословна, включают много лишних слов, повторов. Бессвязность речи, интонацией не владеют. Как пономари гундят. Вы владеете грамотной речью, сужу по комментам. Но попробуйте внимательно вслушаться в диалоги на ТВ, публицистику, ...
Коментувати
Ol Pozn
Прекрасна стаття. Жодних заперечень. Але не влаштовує нашу бюрократію у якої 2 мети: під ліцензування роздерибанити максимум фінансів та створити систему де учитель нікчемний раб якого можна будь- коли звільнити по контракту або шляхом атестації.
Бєлий Володимир
Для Ol Pozn: Дякую. Черга за тим, щоб в Україні стала актуальною протилежна теза - народ не влаштовує наявна у нього бюрократія, котра живе на його податки. Потрібно її кардинально змінити. Як її кадри, так і сутність її функцій.
Коментувати