Osvita.ua Блоги Ігор Лікарчук: чи потрібен нам польський досвід реформ?
Ігор Лікарчук: чи потрібен нам польський досвід реформ?

Наше освітянське керівництво «захворіло» ухилом до польського досвіду реформування освіти

Ігор Лікарчук: чи потрібен нам польський досвід реформ?

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якоcті освіти.

"Українська правда" опублікувала інтерв’ю з п. Яном Герчинським.

Не знаю, як у вас, у мене воно викликало достатньо суперечливі відчуття. Із одного боку — повністю підтримую його думки стосовно оцінки системи управління українською освітою. Вони абсолютно суголосні з моїми. Щоправда, ефективних й придатних для України шляхів вирішення проблеми експерт не називає.

Абсолютно підтримую його позицію стосовно педагогічної автономії учителя. Нам цього дуже не вистачає. Але, що робити з величезною кількістю українських учителів, які не здатні і не зможуть бути автономними? На жаль, таких є більшість.

І категорично не можу погодитися з думками автора про те, що роботу вчителя професійно оцінити здатний лише директор; про роль батьків у освітньому процесі та з багатьма іншими.

P.S. Публікація інтерв’ю польського експерта, очевидно, не є випадковою. Особисто давно утвердився в думці, що наше освітянське керівництво «захворіло» ухилом до польського досвіду реформування освіти. Забуваючи при цьому, що далеко не все в польській освіті є ідеальним. І багато з їхніх «реформ» навряд чи потрібно повторювати в Україні. І чи потрібні нам ухили в будь-яку сторону? І чому забуваємо Шевченкове: «І чужому научайтеся, й свого не цурайтеся»?

У цьому контексті лише одна маленька порада авторам українських освітніх реформ. Замість постійних закордонних вояжів у пошуках рецептів реформування знайдіть час і почитайте Л. Виготського, А. Макаренка, В. Сухомлинського... Або дуже гарно вивчіть досвід роботи тієї невеликої кількості українських освітніх закладів, які давно сформували власну модель освітньої системи. Й досить оптимальної.

Оригінал

Освіта.ua
22.01.2016


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
мнение
"Родителей и учителей не выбирают" - старая истина. Общество должно соответствовать высокой культуре, чтобы самим выбирать кого-то. Нельзя давать свободу дикарю, он понимает ее по-своему.
НМ
И еще немного о наболевшем! Изучая опыт европейских школ ( лично! и на практике! в течение 15 лет!) Италия, Польша, Словакия, Греция, Франция, убеждаюсь в определенном методическом преимуществе организации учебного процесса в средних учебных заведениях у нас в стране. Единственое, что у нас зашкаливает- писанина и перегруженость программы.
НМ
Есть множество учебных заведений с прекрасной организацией учебно-воспитательного процесса, с хорошими и отличными результатами выпускников, ставших для многих поколений не просто школой, а вторым домом. Почему не изучается опыт работы таких учебных заведений? Почему работникам министерства нужно обязательно внедрять европейский опыт? У нас, у учителей, есть свои нароботки, свое мнение и видение процесса реформирования. Спросите у нас, как оптимизировать школу и првильное решение, я уверена, будет принято!
Олена
Підтримую пана Лікарчука щодо вивчення власного досвіду. Як мама випускника, рекомендую освітянам зацікавитися моделлю освітньої системи Кіровоградського облкомплексу гімназія-інтернат "Пролісок"(директор Коротков А.Є.).http://portal.prolisok.org/ Результати вражають.
для 11
до каких пор,спрашиваете? Пока народ КУШАЕТ пока и будут решать ЗА народ. А народ что? А народу по барабану
Микола
Атестація вчителів в Україні звелася до написання великої і непотрібної кількості паперів. Це все потрібно відмінити. Оцінювати вчителя можуть діти (особливо старших класів) і батьки.
11
Меня также давно волновал вопрос, почему маленькая группа людей решила за всех,что нужно перенимать польский опыт. Почему,например, не финский? Как-то здесь в комментариях нашёл ответ потому что тема диссертации Гриневич как раз касается Польши. И почему не опыт Сухомлинского? Вообще до каких пор группы бюрократов будут решать за народ?
совесть
Для 11: Работа у них такая! А у вас своя работа... Знаете, перенимать надо УСПЕШНЫЙ ОПЫТ других стран, что пока мы не делаем! Изучаем, примеряем, но ПО ФИГУРЕ плохо прилегает костюмчик... Как финский, так и польский... Но польский все же сидит лучше. Заметьте, у каждой европейской страны - СВОЯ МОДЕЛЬ ОБРАЗОВАНИЯ! Присмотритесь... И этим сказано ВСЕ!
rte
Для 11: Як Ви думаєте, як би наші педагоги зустріли фінську систему коли б їм запропонували: 1) Зарплата 5000 у.о. Мабуть би радості ... . 2). Вся освіта керується місцевою громадою. Прийняття на роботу вчителя в школу, лежить на громаді. Тут радості буде трошки менше. Але при такій зарплаті, можна і потерпіти. 3) Між громадою і вчителем підписується контракт, але тільки на 1 рік. Не більше. Не залежно від педагогічного стажу. Реакція нашого учительства - шок. Але найбільший шок викличе пункт 4) Якщо на вчителя пожаліється хоч один учень, з таким вчителем контракт на наступний рік вже не підпишеться. Освітянських методистів там немає, але контроль з боку громади за роботою учителя постійний, хоча і екзамени відсутні. Щось мені підказує, що наші педагоги будуть не взахваті від такої системи (крім пункту 1).
Коментувати
Zinger
Пане Лікарчук! Якби Ви знали скільки вчителів в Україні прагнуть оцієї педагогічної автономії. Проблема у тому, що тоді чиновники і директор не матимуть як причепитися до нього, тобто утримувати у залежності. Професійну оцінку найкраще можуть виставити вчителю члени атестаційної комісії під час чергової атестації, якщо до її складу входять не тільки представники адміністрації школи чи закладу. А чому власну оптимальну модель освітньої системи сформувала невелика кількість освітніх закладів? Ось тут маєте відповідь: - наша освітня галузь забюрократизована, вона задихається у неволі чиновників, а вчителю відвели роль хлопчика для биття.
совесть
Щодо використання чужого досвіду. Лише окремі керівники здатні вислухати, проаналізувати й ПРОТИСТОЯТИ певним ідеям міжнародних експертів. Одиниці здатні запропонувати СВОЄ. Більшість наших керівників швидко зголошуються на такі профрецепти, але СМАК ЇЖІ за цими рецептами такий віддалений від смаку улюблених страв української кухні! Глобалізація... Правда, якщо бачать фінансову можливість розжитися - ніколи не втратять шанс підгребти грошей під себе, власне, як і міжнародні експерти...
Tatjana Shvec
Маю таку ідею щодо реформування: 9 класи здають комплексний тест за результатами якого отримують сертифікат в якому вказують лише результат тесту і можуть вступати до коледжів та ліцеїв, також мають право у будь-який час але не раніш ніж через рік перездати тест або здати якщо не вийшло з першого разу або з якихось причин поважних або й ні не здали. Запровадити ліцейні класи в зош І -ІІІ ступенів щоб діти за місцем проживання могли здобути підготовку до вступу у виші. Ті хто не здав може йти працювати або ж взяти відпустку, індивідуальне навчання і готуватись до перездачі бо інакше не матиме зовсім документу про освіту. Це підніме престижність освіти і буде суттєвим стимулом для навчання. Згодна, що кількість предметів варто зменшити зробити окремі дисципліни комплексними і з 7-го класу дозволити окремі предмети або курси обирати батькам з дітьми самостійно.
Влад
Для Tatjana Shvec: Можливо Ваші ідеї мали б право на життя, якби не одне АЛЕ. За нашою конституцією дитина до 18 років повинна навчатися. Так що після закінчення 9 класів ми вимушені видавати документ про освіту і приймати для подальшого навчання. Якщо він, або його батьки, категорично проти навчання то це буде порушенням нашої рідної конституції. У більшості країн Європи держава гарантує навчання до 16 років. А у нас ... .
глухий
увидел бы это Тарас Бульба
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!