Osvita.ua Бізнес-освіта MBA в Україні Українські реалії МВА
Українські реалії МВА

На Заході бізнес-освіта найменше відчуває вплив фінансової кризи, у людей з'явився вільний час для навчання

Українські реалії МВА

У нас ситуація інша - оскільки є пам'ять про кризи 1990-х рр., люди бояться витрачати гроші в цей період.

Проте є люди, які прийшли в бізнес в середині 1990-х, не мали необхідних знань і діяли навмання. Зараз їхній бізнес дійшов до тієї точки розвитку, коли інтуїції недостатньо і потрібні чіткі знання, особливо щоб управляти бізнесом під час кризи.

Втім, у всьому світі бум попиту на МВА стався ще чверть століття назад, коли почалася стрімка глобалізація світової економіки й компанії потребували керівників, які володіють єдиними для світового бізнесу теоретичними знаннями.

До середини 1990-х стало нормою, що топ-менеджер повинен мати диплом МВА як засвідчення того, що він прослухав і здав необхідні заліки й іспиті зі стандартного набору дисциплін - маркетинг, фінанси, бухгалтерський облік, стратегія бізнесу, міжнародний менеджмент, економічний аналіз, інформаційні технології в менеджменті.

Програми МВА: патріотизм чи інтернаціоналізм

Основу класичної програми МВА складає стандартний набір базисних дисциплін - маркетинг, фінанси, бухоблік, стратегія бізнесу, міжнародний менеджмент, економічний аналіз, інформаційні технології в менеджменті. Стандартна тривалість програми МВА: один рік в Європі і два роки - в США.

При створенні МВА в нашій країні за основу було взято європейську модель. З однією лише відмінністю: якщо там практикується денна форма навчання, то у нас - лише вечірня. По-перше, далеко не всі підприємці готові залишити свою справу без уваги на такий час, а по-друге, в наших компаніях швидкість кар'єрного росту дуже велика, і відхід на рік-два з бізнесу сильно гальмує кар'єру.

Обирати західну бізнес-школу українські рекрутери рекомендують в тому випадку, якщо менеджер планує продовжити кар'єру за кордоном. Інакше багато з отриманих знань залишаться незатребуваними на українському ринку праці - в Гарварді або Йєйлі ніхто не розповідатиме про комерційне законодавство України.

При цьому багато роботодавців вже встигли зіткнутися з тією проблемою, коли найняті топ-менеджери, які отримували МВА за кордоном і довго працювали на Заході, виявлялися просто непідготовленими і непристосованими до місцевих економічних реалій.

"Бізнес-освіта в Україні об'єднує успішні українські і світові практики і підходи, kmbs співробітничає з провідними бізнес-школами Заходу, Америки, Азії. Їх успішні викладачі-практики викладають учасникам наших програм МВА разом з найкращими українськими викладачами-практиками. Все це дозволяє нашому слухачеві дізнатися про світові бізнес-практики з прив'язкою до реальних вихідних даних українського середовища. Найважливішою перевагою здобування освіти в Україні є той факт, що бізнес-лідери мають можливість інтегрувати отримані знання в розвиток власного бізнесу в реальному часі", - говорить декан Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs) Олександр Саврук.

Євровизнання українських бізнес-шкіл

Українські бізнес-школи критикують за недотримання міжнародних стандартів. Трохи правди в цьому є. Головним показником є наявність акредитації школи або програми МВА міжнародною спеціалізованою асоціацією або організацією бізнес-освіти. До таких можна віднести: AACSB (Міжнародна асоціація менеджмент-освіти), AMBA (Асоціація МВА), EFMD (Європейський фонд розвитку менеджменту) і CEEMAN (Асоціація з розвитку менеджменту в країнах Центральної і Східної Європи). При цьому потрібно упевнитися, що школа має саме акредитацію міжнародної організації, а не просто є її партнером або членом.

Міністерство освіти і науки внесло "бізнес-адміністрування" в список спеціальностей лише в 2005 р. Там чітко прописано дисципліни і кількість годин, які повинен пройти слухач програми МВА. "В Україні визнання диплома потрібне в тому випадку, якщо ви пред'являтимете свій диплом МВА в державні органи. Якщо до роботодавця прийшов випускник Гарварду, то роботодавця може не хвилювати, що українським законом цей диплом не визнається, - він дивитиметься, чого ця людина варта. А ось у вуз або на державну службу з дипломом Гарварду не візьмуть", - пояснив президент Академії педагогічних наук Василь Кремінь.

При цьому українських бізнес-шкіл немає в світових рейтингах, бо в цих рейтингах найголовніший критерій - це зміна зарплати після закінчення навчання. Береться два показники: зарплата на вході і зарплата на виході (скажімо, через п'ять років). Це найоб'єктивніший показник, тому що лише ринок може оцінити якість випускника. У нас же це закрита інформація. По-перше, це не в нашій культурі - говорити про зарплати, по-друге, не всі компанії готові відкривати цю інформацію. Нещодавно в Росії проводили опитування, як змінилася зарплата після випуску з МВА. Основна маса відповіла, що збільшувалася в рази. У нас навіть так не робили.

Декан Школи бізнесу КІБІТ Олена Яковлєва вважає, що західні методики рейтингування шкіл непридатні для українських бізнес-шкіл. "Критерій оцінки - співвідношення заробітної плати до і після - не може бути оцінений у зв'язку із закритістю інформації. Параметри "частка випускників, які знайшли роботу протягом трьох місяців після випуску" і "частка випускників, яким була запропонована робота відразу після закінчення бізнес-школи" не актуальні, оскільки в Україні слухачі віддають перевагу очно-заочним, вечірнім формам навчання, продовжуючи при цьому працювати. "Частка іноземних студентів відсутня, середній результат тесту GMAT не оцінити, мови викладання - російська і українська. Що стосується українських рейтингів, їх варто вивчати грамотно і уважно, а краще самостійно відвідати бізнес-школи і скласти свій власний рейтинг", - радить вона.

Бізнес-освіта: в грошах щастя

Оскільки бізнес-освіта вважається інвестицією в себе, потрібно чітко зіставляти вартість освіти і очікувану віддачу. Ціна престижної програми МВА за кордоном, наприклад, в США, може доходити до $100 тис. на рік. У цю суму входить оплата не лише за сам процес навчання, але і за проживання та харчування. Наших співгромадян в зарубіжних МВА небагато, і, як показує практика, вони непогано влаштовуються за межами батьківщини. В Україні бажаючих отримати кваліфікацію МВА навчання обійдеться в чотири-п'ять разів дешевше.

При цьому на Заході кожен випускник до моменту закінчення має декілька реальних пропозицій хорошої високооплачуваної роботи. За випускниками українських програм МВА роботодавці і служби персоналу не дуже-то записуються в чергу, і, відповідно, проблема працевлаштування або кар'єрного зростання - значною мірою проблема самого випускника.

За даними аналітиків ринку бізнес-освіти, останнім часом спостерігається зростання заробітної плати випускників МВА по всьому світу. Їх середня зарплата в США складає $85 тис., в Європі - $82 тис., в країнах Східної Європи - лише $30 тис. Тобто потрібно чітко розуміти, за який час окупляться вкладені в освіту гроші. За даними рекрутингових агентств, середня зарплата власника диплому МВА в Україні зростає на 20-40% (і не завжди відразу) і складає $3-5 тис. на місяць для менеджменту середньої ланки і $10-15 тис. - на вищих посадах. Тобто навчання в західній бізнес-школі окупатиметься на декілька років довше, ніж в українській. При цьому українські роботодавці визначають зарплату залежно від компетенції, а не від того, якої країни диплом у претендента.

За оцінками рекрутерів, середня зарплата топа після отримання диплома МВА майже відразу зростає на 20-40%, при цьому більшість випускників МВА-програм ідуть на вищі посади в інші компанії. Зараз близько 50% київських компаній мають менеджерів вищої і середньої ланки зі ступенем МВА, а близько 20% компаній мають співробітників, які навчаються за програмою МВА.

Проте вчитися вони вважають за краще власним коштом, а не коштом компанії. При цьому вони часто не сповіщають роботодавця про факт навчання. За словами директора з маркетингу і PR компанії hh.ua Тетяни Топчій, це пов'язано з тим, що більшість з них вчаться на робочому місці. "Всі українські бізнес-школи заочні, і масу завдань потрібно виконувати самостійно, і часто це відбувається на робочому місці", - пояснила вона.

Плани вчитися за свій рахунок, а не за рахунок роботодавця, експерт пояснює бажанням мати свободу вибору. "Після здобуття mba людина може претендувати на серйозне підвищення зарплати і кар'єрне зростання. А коли навчання оплачує роботодавець, то питання про підвищення зарплати не стоїть, до того ж співробітник підписує договір, в якому зобов'язується пропрацювати в компанії мінімум два-три роки. Це зв'язує руки менеджерам, тому вони вважають за краще самі заплатити за навчання, але потім мати свободу", - говорить вона.

Автор: О. Остафієва

Экономические известия
14.05.2010

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!