Osvita.ua Бізнес-освіта Статті MBA Симулятори та військові ігри на службі у бізнес-шкіл
Симулятори та військові ігри на службі у бізнес-шкіл

Уявіть, що ви аналітик міжнародного інвестиційного банку, чия робота полягає у передбаченні ціни бареля нафти на кожен день. Що станеться, якщо члени нафтового картеля ОПЕК відмовляться від продажу нафти союзникам Ізраїлю або якщо екстремальні погодні умови уразять Європу?

Симулятори та військові ігри на службі у бізнес-шкіл

Це "гіпотетичні події" гри World Oil Prices Game, менеджерського симулятору, розробленого бізнес-школою IE Business School, що розташована у Мадриді. Симулятор - інтерактивна модель, яка відтворює умови реального бізнесу, покликана допомогти студентам передбачити попит та пропозиції на світовому ринку нафти.

"Ми завжди приділяли особливу увагу внесенню реальності у викладання, але цього важко досягти лише словами, - говорить Гейл Аллард, професор економічного середовища та аналізу країн в IE, який створив тренажер у співпраці з професійними нафтотрейдерами. – У процесі навчання ви можете пояснити можливі результати та обговорити їх, але працюючи з симулятором студенти на власні очі бачать як розгортаються події".

Оскільки бізнес-школи прагнуть вдихнути більше реальності в аудиторні заняття, все більше з них намагаються включити заняття на тренажерах у свої навчальні курси. Вони вбачають у цих інструментах корисний спосіб навчання новим навичкам технічно підкованих студентів, які досягли повноліття в епоху приставок X-Box.

"Нове покоління розуміється на цьому, - говорить Джон Стерман, директор MIT Групи системної динаміки школи бізнесу Sloan School of Business. - Я можу пояснити правила та механізми нової гри за 10 хвилин, і вони відключаються від усього зайвого і працюють".

Однак він визнає, що такий підхід не завжди кращий. "Інша сторона медалі полягає в тому, що ми маємо підготувати людей до середовища, де вони б не просто тиснули на кнопки, а ще й проводили трошки часу обдумуючи свої рішення", - каже він

Мета – уникнути недалекоглядності, каже професор Стерман. "За допомогою симуляторів студенти вчаться враховувати довготермінові процеси, наприклад, безпечність виробництва на хімічних заводах чи зміну клімату".

Бред Моріссон, професор-асистент бізнес-школи Brandeis International Business School, використовує набір тренажерів на курсах "Системна динаміка" та "Управління процесами постачання". На його думку тренажери мають такі переваги над звичайними видами навчання: вони дозволяють швидше вчитися, адже студенти одразу бачать результати своїх дій; вони дозволяють студентам приймати рішення багато разів. Крім того вони створюють різноманітні ситуації, що краще готує студентів до реального бізнесу.

"Бізнес-школи десятиліттями були ізольовані. Ми вчили людей дисциплінам: маркетингу, організаційній поведінці чи фінансам, - каже професор Моріссон. – Перевага симуляторів менеджменту полягає в тому, що вони дозволяють студентам піднятись над дисциплінами, інтегрувати знання з кожної з них".

Однак не всі у світі бізнес-освіти переконані у тому, що симулятори допомагають схопити усю складність бізнесу. Кеннет Фріман, декан Boston University’s School of Management, побоюється, що інтерактивні моделі недалеко відійшли від звичайних "фокусів".

"Я ще не зустрічав симулятора, який би справляв враження реального життя, - каже він. – Чи можемо ми симулювати бізнес? Найближче, у чому ми до цього підійшли – це традиційні методи навчання. Симулятори розраховані на обчислення за формулами. Життєві бізнес-ситуації набагато складніші. Там не йдеться лише про зміну однієї або двох умов".

Боб Хансен, перший заступник декана бізнес-школи Dartmouth’s Tuck School of Business, говорить, що час, який студенти витрачають на роботу з симуляторами чи експерименти, складає від 10 до 15 відсотків. Однак він визнає і обмеження такого методу. "Не існує способу "загнати" усю складність ринку чи економіки у комп’ютерну програму", - каже він.

"Симулятори можуть добре відтворювати фізичні закони. Однак коли справа доходить до людей, ви ніколи не зможете спрогнозувати їх поведінку".

Військові ігри

Деякі бізнес-школи експериментують з іншим новаторським методом навчання студентів навичкам стратегічного прийняття рішень: військовими іграми.

Подібні ігри, які включають аналітичні задачі, що мають на меті допомогти гравцям зрозуміти небезпеки конкуренції, уже використовуються і компаніями і урядами деяких країн. Вони використовуються, щоб загострити здібності співробітників передбачити кроки конкурентів, а також поглибити розуміння довгострокових наслідків прийнятих рішень. Однак для бізнес-шкіл військові ігри є відносно новим явищем.

Цього місяця команди з бізнес-шкіл Tuck, Yale, MIT Sloan та Northwestern прибудуть до Бостона, щоб взяти участь у грі під назвою "Битва виробників продуктів харчування", яку проведе Fuld & Company, масачусетська консультаційна компанія, що проводить такого роду ігри для корпорацій.

У грі команди будуть відігравати роль фармацевтичних компаній GlaxoSmithKline та Abbott Labs, а також європейських виробників продуктів харчування Danone та Nestlé.

"Тут є подвійна напруга, - говорить Лен Фалд, президент компанії. - Харчові компанії намагатимуться вторгнутись у простір фармацевтичних компаній, у той час як фармацевтичні компанії намагатимуться вийти на нові ринки".

Мета гри полягає у опануванні студентами стратегічних можливостей, розумінні наслідків появи нових конкурентів, галузевої консолідації та нестабільності ринку. "Ця вправа - суміш якості та кількості, - каже пан Фалд. – Це стрес-тест для стратегії компанії з реальними промисловими умовами".

"Цей спосіб більш динамічний, ніж класичні методи викладання у бізнес-школах. З усіх магістерських програм, бізнес-школи найбільш професійні, найбільші сприятливі, - каже пан Фалд. – Однак мені здається вони просто не мають на це часу".

Гра включатиме брифінги для усіх команд, фонові дослідження та профілі кожної компанії. Команди працюватимуть по 12 годин на день влаштовуючи зустрічі, презентації та підписуючи угоди.

Під час гри, студенти зіштовхнуться з серією ймовірних подій, які матимуть відчутний вплив на кожну компанію. Наприклад, регулюючий орган вирішить як часто і наскільки сильно виробники продуктів харчування мають регулюватися, чи влаштує їх злиття або поглинання. Командам доведеться переключати передачі, щоб упевнитись, що вони виживуть на наступному повороті.

Financial Times, 25.04.2011. Переклад Мирослав Гришин, Освіта.ua

Освіта.ua
05.05.2011

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!