Osvita.ua Бізнес-освіта Результати дискусії про мистецтво і філософію Казимира Малевича
Результати дискусії про мистецтво і філософію Казимира Малевича

Особлива, власна, логіка творіння радикально нових концептів Малевича, особливо цікава не лише у сфері мистецтва, але і бізнесу

Результати дискусії про мистецтво і філософію Казимира Малевича

Казимир Малевич кардинально змінив ландшафт культурного простору та показав вихід на якісно інші виміри в живописі. Людина без спеціальної освіти створила своє бачення мистецтва та власну філософію, яка досі змінює історію культурного життя України, Польщі та Росії.

Особлива, власна, логіка творіння радикально нових концептів, особливо цікава не лише у сфері мистецтва, але і бізнесу. Саме тому у стінах Києво-Могилянської бізнес-школи (kmbs) зібрались управлінці українських компаній, які говорили про Малевича як людину-творця та візіонера разом з Жан-Клодом Маркаде та Дмитром Горбачовим.

Казимир Малевич народився 1879-го року в Україні, у родині польського походження. Її зв’язок з польським середовищем, однак, було майже втрачено. Залишились, хіба що, родинні традиції, мова та римсько-католицьке віросповідання.

Дитинство своє, аж до 17 років, він провів по селах – родина час від часу переїжджала. В Пархомівці Малевич відвідував п’ятикласну сільськогосподарську школу, яку так і не закінчив. Ніхто в родині не був знавцем мистецтва, тож ніщо не вказувало на те, що Малевич стане художником. 

І, власне, він не став традиційним митцем. Спочатку Малевич був «художником вихідного дня», малювання було його хобі. Потреба в мистецтві відкрилася у Малевича раптово. І за 20 років його вже можна було назвати провідником нового напрямку в мистецтві...

Про село та місто


Дмитро Горбачов:
Село мало надзвичайне  значення в житті та творчості  Малевича. Дитинство у цьому середовищі  вплинуло на його становлення як людини та митця. Його гумор – блискучий, але важкий, глибинний, «сільський» - близький до народу. Його мова – образна, легка, філософська, народна.

Можна сказати, що першими поціновувачами його творчості були українські селянки, що охоче вишивали та ткали килими за його ескізами. Безпредметне та орнаментальне мислення, притаманне Малевичу, було їм близьке. Адже це містянам потрібен сюжет для розуміння живопису, вони сприймають його «крізь слухове вікно літератури». А для селян безсюжетні мотиви завжди були природними.

В селі Малевич бачив особливу кольорову енергію. А щодо містян, то вони ніби фарбобоязливі, вони навіть вдягаються стримано.

Жан-Клод Маркаде:
Село для Малевича – не соціо-політичне поняття. Це місце, де сутність та живописність природи проявляються якнайкраще. Село у своїх картинах він протиставляє місту як осередку цивілізації металу, всього футуристичного та механічного.

Після «реукраїнізації» Малевича наприкінці 20-х років – його повернення з Росії на батьківщину – село знов стає основною темою його творчості. А точніше - трагедія українського села (що одночасно є трагедією людини, розчавленої владою). Він показує її своїми власними засобами: люди на картинах ніби позбавлені рук.

Загадка «Чорного квадрату»


Жан-Клод Маркаде:
Друзі Малевича розповідали, що форма «Чорного квадрату» прийшла до нього зненацька, як осяяння. Він протягом тижня не міг ні спати, ні їсти. Є свідчення, що до монохромного варіанту ця картина була насичена кольорами.

До того, як прийти до мінімалізму, Малевич продемонстрував, що володіє академічним живописом. Митець накопичує мистецькі, інтелектуальні, ментальні та творчі енергії, щоб потім здійснити «вилив», що йде від його свідомості через руку на полотно. І хоча в результаті може вийти квадрат Малевича чи відра фарби на полотнах Поллока, це не можна назвати чимось простим. В мистецтві завжди є елемент випадку. Але ця "випадковість" - підготовлена всім життям митця.

Дмитро Горбачов:
Парадоксальність «Чорного квадрата» зробила Малевичу велику послугу: важко знайти того, хто не чув про нього. Мистецтво цього роду побудоване не на логіці, а на навіюванні, емоційному «викиді».

Характерно, що Малевич ніколи не виставляв «Чорний квадрат» самостійно, а завжди разом з іншими творами. На фотографії першої супрематичної експозиції видно, що «Чорний квадрат» займає почесне місце «на покутті», як ікона. Але навколо теж безпредметні, потужні, мінімалістичні твори. Це створює аналогію із збільшеними народними орнаментами: роздробленими, перемішаними. А сам «Квадрат» слугує маніфестом того, що можна малювати безсюжетно, безпредметно, мінімалістично.

Про категорії творчості Малевича

Дмитро Горбачов:
Малевич відчував світ як космос – це те надзвичайне  дитяче відчуття, що ми втрачаємо з віком. Малевич навіть свій супрематизм подекуди називав «космізмом». Він казав: «Мої картини не мають ні долу, ні гори, ні ваги». Малевич мислить космічно-геометричними категоріями. Саме тому він так критикує натуралізм та академізм, називаючи його «пародією на життя» та «мертвописом» - адже він занадто прив’язаний до землі. Він вважав,  що людина, яка не відчуває космічного простору, живе наче в якійсь каторзі; їй чогось не вистачає, вона задихається, Земля перетворюється ніби на «камеру смертників». Відчуття ж космічності, безсмертя, дарує спокій і гармонію.

А ще дуже важливим для Малевича був ритм. Живопис його саме такий - ритмізований, пульсуючий, космічний. Малевич разом з авангардистами першим так акцентовано виділив цю дуже важливу категорію, якою натуралісти до нього не мислили. Все, що існує, пульсує тільки завдяки ритмічній побудові – повторам, активним паузам. Ритм у ХХ столітті став центральною категорією, а творчість Малевича вся ритмізована. Саме тому він так «прийшовся до снаги» цьому століттю.

Чому можна повчитися у Малевича?


Жан-Клод Маркаде:
Малевич допомагає мені жити. Він бореться проти ілюзій життя. Він допоміг мені подивитись на мистецтво всіх епох інакше. Дав вміння завжди бачити сутність речей за їх формою, бачити «живописне» в кожній картині.

Дискусія була присвячена не лише феномену Малевича, а і довгоочікуваній події у світі мистецтва – виходу монографії Жан-Клода Маркаде "МАЛЕВИЧ" на українській мові (видавництво “Родовід” за сприяння Французького інституту в Україні та Києво-Могилянської Бізнес Школи). В книзі описана еволюція творчості українсько‐польсько-російського художника та філософа.

Фотогалерею події можна знайти на facebook сторінці kmbs.

Освіта.ua
01.07.2013

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!