Як вплине українсько-російський конфлікт на стипендійну підтримку студентів і молодих учених?

• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Введіть e-mail адресу:     

Освіта в Німеччині: що буде з підтримкою стипендіатів

Прагнення владнати внутрішній конфлікт в Україні та охолодження відносин з Росією – політична реакція Німеччини на актуальні події зрозуміла. А як вона відіб’ється на роботі німецьких стипендійних фондів? Чи варто претендентам на стипендії з обох країн турбуватись через про своє майбутнє? Чи, навпаки, вони можуть розраховувати на щось більше?

У звичному режимі

На діяльність Німецької служби академічного обміну (DAAD) українсько-російський конфлікт не вплинув. «Ми продовжуємо роботу в попередньому режимі», – заявив у розмові з DW представник DAAD Томас Праль. Зараз, за його словами, опрацьовують заявки кандидатів, надісланих торік. Тому про те, чи збільшив конфлікт бажання молодих людей з України та Росії брати участь у стипендійних програмах DAAD, поки що судити зарано.

Претенденти на отримання стипендії можуть бути впевнені в тому, що обсяг коштів, які виділяються на стипендійну підтримку в DAAD, не скорочуватиметься. «Ми раді, що в цій сфері санкції не ввели», – зауважив Томас Праль. Що стосується розширення формату підтримки, то він висловив надію на виділення додаткових коштів, але зізнався, що поки що нічого конкретного сказати не може.

Лист підтримки

Теперішня політична ситуація не створила перешкод і в роботі фонду імені Гумбольдта (Alexander von Humboldt-Stiftung), який підтримує молодих учених зі всього світу. «У спілкуванні з російськими учасниками нічого не змінилось. Деякі стипендіати навіть чітко висловилися проти загострення відносин між ученими обох країн. Конфлікт існує на політичному, а не науковому рівні. Учені продовжують займатися спільною справою», – зауважила керівник відділу «Європа» фонду імені Гумбольдта Юдіт Шильдт.

Розуміючи, що українські учасники спільноти гумбольдіанців нині переживають нелегкі часи, організація вирішила надіслати їм лист підтримки. «Це було бажанням президента нашого фонду Гельмута Шварца, і нам дуже сподобалась ідея дати гумбольдіанцям з України сигнал: «Ми думаємо про вас. Якщо ми для вас як для вчених можемо щось зробити, звертайтесь до нас», – пояснює Юдіт Шильдт. За її словами, у листі, надісланому електронною поштою, фонд нагадав про можливості для вчених, які він пропонує. Наприклад, колишні стипендіати можуть приїхати в Німеччину на короткий строк для проведення досліджень. Також фонд допомагає організовувати міждисциплінарні конференції. Одна з них відбудеться в червні в Києві.

Що стосується посилення підтримки спеціально для українців чи росіян, то Юдіт Шильдт підкреслила, що фонд не має квот по країнах, тому умови участі для вчених зі всього світу однакові: «Наш найважливіший критерій під час відбору учасників – висока якість їхньої дослідницької діяльності».

Політичні фонди поза політикою

А як справи у фондах, близьких до тієї чи іншої політичної партії в Німеччині? У фонді імені Конрада Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung) чітко дали зрозуміти, що й тут зміни курсу не передбачені. «Підтримка стипендіатів – важливий напрям роботи фонду за кордоном. Такий перевірений десятиліттями інструмент розрахований на довгострокову перспективу й не підходить для вираження реакції на спонтанні зміни та кризи, як та, що нині відбувається в Україні», – заявила DW прес-секретар фонду Сюзанне Кофаль. У звичному ритмі роботи фонд збирається провести чергові відбіркові тури в Москві та Києві у другій половині року.

Катрайн Гельшер, яка відповідає за роботу з іноземними стипендіатами у фонді імені Фридриха Еберта, також запевнила DW, що зміни відсутні. Нині стипендії фонду, призначені для студентів та аспірантів, які навчаються в німецьких вишах, отримують 15 росіян і 12 українців. Причому кількість учасників з України протягом останніх трьох-чотирьох років поступово зростає. Теперішня криза на кількості заявок поки не відбилась. «Пройшло мало часу. Треба почекати хоча би півроку», – уважає Катрайн Гельшер.

При цьому вона не виключає, що за умови значного зростання кількості охочих отримати стипендію до участі у програмі можуть допустити більше людей. Але це можливо лише за умови, що міністерство закордонних справ Німеччини вирішить виділити кошти на окрему програму, як це було у випадку стипендіатів з Тунісу та Єгипту, або якщо потік потенційних стипендіатів з України та Росії значно збільшиться. «Однак не було необхідності в такій підтримці для України досі. Звісно, залежно від розвитку політичної ситуації все може змінитися», – зауважила вона й додала, що поки що обсяг фінансування залишається на рівні двох попередніх років.

Тетяна Вайнман, Аніта Грабська, Deutsche Welle

Deutsche Welle
19.04.2014