Osvita.ua Освіта за кордоном Вища освіта Навчання в Польщі Реформи Табачника збільшили кількість українських студентів у Польщі
Реформи Табачника збільшили кількість українських студентів у Польщі

Ефект від дій нинішніх очільників Міністерства освіти почали відчувати не лише в Україні, а й за кордоном. Першими стали поляки

Реформи Табачника збільшили кількість українських студентів у Польщі

Тільки, на відміну від українців, наші західні сусіди можуть із цього тішитися: за даними Посольства Польщі в Україні, у нинішньому навчальному році вже 2,5 тисячі українців навчаються в Польщі.

Українці в Польщі - найчисленніша група серед іноземних студентів. Після нас - білоруси, норвежці та шведи. Польська статистика констатує постійне зростання іноземних студентів. Якщо у 1990-1991 рр. у Польщі навчалося 4 259 студентів, то 2000-2001 - 6 563, 2005- 2006 - 10 092 і у 2009-2010 рр. - 17 тис. студентів. 21,5% іноземних студентів - українці, білоруси та литовці.

Зрозуміло, що найбільше приваблює наших земляків безкоштовність навчання. На сьогодні 200 українців навчаються у Польщі саме на таких засадах.

"Одна з найпопулярніших стипендій для молодих науковців гуманітарного напряму - урядова програма у Варшавському університеті "Східні стипендії". Вона передбачає навчання протягом чотирьох семестрів, і серед дотеперішніх стипендіатів із країн Східної Європи - найбільше українців.

Ще одна, дев’ятимісячна, стипендія польського уряду - у сфері міжнародних відносин, історії, політології, журналістики, соціології, суспільної психології, етнології, адміністрації, управління і права - вже надана понад 400 молодим науковцям. Також цікавою для українців є програма міністра культури Польщі Gaude Polonia для молодих митців, перекладачів, реставраторів, критиків. 200 українців стали її стипендіатами з часу заснування програми у 2003 році.

Для дослідників у галузі права, політичних наук та новітньої історії існує спеціальна стипендія під патронатом міністра закордонних справ Польщі - ім. Кшиштофа Скубішевського. Для досліджень у галузі медицини заснована стипендія імені Дітля. Стипендіальна програма ім. Лейна Кіркланда призначається тим, кого особливо цікавлять економіка та управління, адміністрування, діяльність неурядових організацій, право, суспільні та політичні науки, а також міжнародні відносини. Досі цю стипендію отримувало понад 200 осіб із України.

"Ці програми дають можливість молодим українським науковцям спільно з польськими колегами та представниками країн пострадянського простору вивчати проблеми минулого, сучасного і майбутнього нашого регіону", - розповіла радник Посольства Польщі в Україні, керівник сектору науки та освіти Анна Кузьма.

Намагаються створити безкоштовні місця і комерційні вузи. "Не хочу обіцяти, (а раптом щось не вийде), але вже з наступного семестру ми готуємо можливість для 20 найкращих абітурієнтів з України навчатися безплатно. Ми намагаємося зробити також безкоштовним проживання в гуртожитку і навіть дати невелику стипендію", - поділився планами професор Томанек з Економічного університету в Катовіцах.

Що ж стосується платного навчання, то багатьох українців воно теж перестало відлякувати: від двох тисяч євро за рік. Тим паче що поляки за походженням завдяки "Карті поляка" мають право навчатися безкоштовно. Окрім того, приваблюють європейський диплом, відстань та схожість менталітету потенційних студентів з України.

Нічого особистого. Чистий бізнес

Що примушує польські вузи шукати студентів за кордоном?

"Чистий прибуток", - каже проректор Економічного університету в Катовіцах професор Р.Томанек.

"Китай, Корея, Казахстан, Росія, Україна - найбільші експортери "комерційних" студентів у Європу. Тому тепер польські вузи хочуть перетягнути на себе частину цих коштів. Поки що наші державні вузи отримують 60% від потреб із бюджету. Але завжди так не буде. Тому ми мусимо заробляти", - пояснює він.

А заробити можна лише на студентах з-поза Євросоюзу. Оскільки з 2004 року - з набуттям Польщею членства в ЄС - усі студенти у всіх країнах - членах Євросоюзу мають однакові можливості у користуванні державними дотаціями та стипендіями.

Польські університети також втратили частину своїх польських студентів, які виїхали на навчання до інших країн - членів ЄС.

"Багато європейських університетів, щоб заохотити наших студентів, створили ще й власні стипендіальні програми. А відкриття цього року німецького ринку праці для поляків узагалі вдарить по польських вузах", - вважає голова правління видавництва "Перспективи Прес" Віслава Сівіньска.

Щоб якось зберегти своїх студентів, польські вузи намагаються створювати нові привабливі умови, а також широко рекламувати себе. Пані Сівіньска розповіла, що політехнічні школи, в яких традиційно навчається мало дівчат, уже два роки разом із Освітньою фундацією "Перспективи" роблять день відкритих дверей лише для дівчат. І торік кількість дівчат на "політехніках" справді зросла.

Підвищити свою привабливість вищі навчальні заклади Польщі намагаються шляхом мультикультурності. Порівняно з вузами Голландії чи Франції, у Польщі навчається досить мало іноземців. І це шкодить позиціям в освітніх рейтингах.

Освітні рейтинги мають такий критерій, як "інтернаціоналізація вдома". Він показує, наскільки навчальний заклад відкритий назовні: який у нього міжнародний обмін студентами, викладачами, чи є курси іноземних мов, чи є міжнародні спеціалізації, чи вивчаються іноземні мови, розкриває мультикультурність середовища - скільки іноземців навчається тощо.

"Абітурієнти та їхні батьки звертають значну увагу на місце університету в рейтингу", - пояснює професор Томанек.

"В Україні зараз працює багато польських фірм, і для наших студентів це добра можливість робити швидку кар’єру", - вважає професор.

Польське суспільство позитивно ставиться до студентів з України, хоч і вважає їх потенційними конкурентами за робочі місця. Наші співрозмовники розглядають присутність іноземного студента у Польщі як шанс для розвитку. "Це світова тенденція. Глобалізація. І з цього треба взяти свою вигоду. А не боятися конкуренції", - вважає голова правління видавництва "Перспективи Прес" Віслава Сівіньска.

У пошуках українського студента

У Польщі немає єдиного державного освітнього агентства, що займалося б промоцією вузів та пошуком іноземних студентів, як, наприклад, у Німеччині, Вritish Council чи Campus France. Запрошення українським абітурієнтам ідуть через самі навчальні заклади та освітні проекти.

Правда, з 2005 року в Польщі діє загальнодержавний комерційний проект Освітнього фонду "Перспективи" та Конференції ректорів академічних польських шкіл Study in Poland, до якого входять 38 вищих навчальних закладів і чотири локальних - у Варшаві, Кракові, Лодзі та Вроцлаві. Саме з ініціативи мера Вроцлава Рафала Дуткевича у 2006 році з’явився перший локальний некомерційний проект Teraz Wroclaw, який узяли за приклад мерії інших міст.

"Якщо ми починали із 25 студентів у 2006 році, то наступного мали вже 48, а торік - 125", - каже Мирослав Лебідь, координатор із міжнародної співпраці проекту Teraz Wroclaw. Аналогічну тенденцію відзначають усі польські освітні проекти.

Щоб наблизитися до українських абітурієнтів, польські університети й освітні агенції двічі на рік приїздять на наші освітні виставки. Остання з них - "Освіта за кордоном" - відбулася 7-9 квітня у Києві.

З допомогою освітніх проектів або самостійно вузи навіть проводять вступні тестування у Києві та інших містах.

"Торік ми спільно з Варшавською Політехнікою провели такий експеримент: того самого дня, що й у Варшаві, тест із математики, фізики, хімії українці писали у Києві, в Польсько-українському центрі в НТУУ "КПІ". 13 абітурієнтів стали студентами. Нинішнього року плануємо зробити так само", - розповіла пані Сівіньска.

"Сертифікати українського ЗНО польським вузам не потрібні. Потрібні лише атестат при вступі на бакалаврат чи диплом бакалавра при вступі до магістратури", - сказав Мирослав Лебідь.

Усі наші співрозмовники відзначили в українців хист до вивчення польської мови. Відтак жоден вуз не наполягає на обов’язковому пред’явленні сертифіката на знання мови, хоча наявність такого документа вітається. Головне для початку - розуміти, про що говорять. Що ж стосується навчання англійською мовою, яке пропонують уже понад 30 університетів, то сертифікат на знання англійської - необхідний. Деякі вузи у першому семестрі так будують навчальний план, щоб підтягнути рівень знання мови іноземними студентами.

У попередні роки проект Teraz Wroclaw, щоб виявити рівень розуміння польської мови, телефонував своїм кандидатам, тепер мовні співбесіди відбуватимуться через Skype.

До речі, представники польських освітніх проектів, які займаються відбором іноземних студентів, дуже не люблять, коли їм на запитання "Де б ви хотіли навчатися?" не називають навчальний заклад, а просто відповідають - "У Польщі". М.Лебідь упевнений, що така відповідь свідчить про бажання людини радше виїхати з України, а не здобути освіту в Польщі.

Життя без хабарів

Для навчання у Польщі звичні нам категорії - діти-сироти, діти-інваліди, діти-чорнобильці - жодних пільг не мають. Окрім згаданої вище "Карти поляка", яку можуть отримати у консульствах українські громадяни польського походження.

Стосовно можливості вступу до польського вузу за хабар один представник освітнього проекту сказав так: "Чомусь батьки наших студентів не можуть повірити, що це можна зробити без хабара. Деякі спеціально приїздять і, навіть коли вже дитина вступила, все одно намагаються щось просунути мені під столом…"

"Сподіватимемося, що українська молодь повертатиметься додому не лише з європейськими дипломами і знаннями, а й із бажанням впроваджувати реформи, які дозволять Україні стати членом Європейського Союзу", - впевнена Анна Кузьма.

Торік ЄС представив сім ініціатив нової стратегії "Європа-2020", одна з яких - "Мобільна молодь".

"Ця ініціатива передбачає чотири цілі: можливість ефективно навчатися протягом усього життя, підвищення якості, привабливості та відкритості вищої школи, заохочення країн-членів надавати молоді гарантоване місце праці протягом перших чотирьох місяців і надання можливості кожному європейцеві до 2020 року частину свого навчання провести за кордоном, у тому числі й навчання на робочому місці", - сказала пані радник.

Хочеться вірити, що наша мобільна молодь, яка обрала для навчання Європу, повернеться в Україну для свого першого місця праці з бажанням робити в Україні реформи, а не "щось просувати під столом".

Автор: Ольга Рось

Отримати професійну консультацію з питань навчання у вищих навчальних закладах Польщі, отримання польської візи та карти поляка, а також вивчення польської мови у Києві та Польщі ви можете за телефоном української компанії «EUROSTUDY»(044) 200-28-40.

Дзеркало тижня. Україна
14.05.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!