Osvita.ua Освіта за кордоном Вища освіта Магістратура за кордоном Навчання у США й Німеччині: відгук українки
Навчання у США й Німеччині: відгук українки

Ольга Деряпа розповідає про свій досвід навчання в університетах США й Німеччини

Навчання у США й Німеччині: відгук українки

Випускниця магістерських програм університету Міссурі (США) та університету Саарланда (Німеччина) Ольга Деряпа розповіла Освіта.ua про свій досвід навчання за кордоном.

Ольга, розкажіть трохи про себе. З якого Ви міста, яка у Вас перша вища освіта, в якому виші Ви її отримали?

Я з міста Запоріжжя. Першу вищу освіту отримала в КНУ ім. Шевченка, спеціальність романо-германська філологія та переклад.

А як вийшло, що Ви стали думати про освіту за кордоном і опинилися на навчанні у США?

Доки вчилась в університеті, багато моїх однокурсників учились в Європі та Сполучених Штатах на програмах обміну. Під враженням від їх позитивного досвіду й сама вирішила подати документи на американську програму імені Едмунда Маскі. Подала документи на вивчення програми державної політики, успішно пройшла відбір і рік за нею навчалась.

Це була магістерська програма?

Це була програма рівня магістра, з отриманням магістерського диплома або сертифіката, що фінансується держдепартаментом США. Це дуже престижна стипендія.

Скажіть, а чи важко було пройти відбір і взагалі скористатися програмою Маскі?

Зараз даної програми немає, оскільки вона вже не фінансується. Аналог програми Маскі – це програма Фулбрайта. Щоби подати документи, треба написати мотиваційний лист, успішно скласти кілька іспитів і взяти участь в конкурсі. Раніше шанси були досить реальними, особливо з добрим досвідом роботи та з добрими оцінками. Але зараз, мені здається, дуже багато людей дізналися про грантові програми, відповідно, й кількість заявок дуже зросла.

А які витрати покриває такого роду стипендія?

Ця стипендія покриває весь процес подачі документів. Тобто нічого не платила ні за подачу анкети, ні за здачу досить дорогих іспитів TOEFL і GRE й не оплачувала внесок за вступ в університет. Мені купили квиток, страховку, платили щомісячну стипендію й оплачували навчання. Тобто не витратила нічого, крім як на подорожі.

А в якому місті Ви вчились у США та в якому виші? Що особливо характеризує Ваше навчання у Штатах?

Училась в університеті Міссурі, Сент-Луіс. Що мені подобається в Америці, так це те, що люди дуже чуйні, в університеті постійно проходили якісь виставки, екскурсії.

До того як нас розподілити по університетах, представники програми Маскі всіх зібрали й довго розповідали про відмінності університетської системи в Америці та Україні, про те, як уникнути проблем, як бути активним на уроках (тому що за мовчання, на жаль, добру оцінку не отримаєш), які теми можна обговорювати, а які ні. І після зустрічі у Вашингтоні нас відправили в наші виші.

Мені сподобався добрий контакт з викладачами, активність на заняттях. Багато хто відзначав учасників навіть за старання, які дуже цінувалися. Треба, однак, не забувати, що багато ким Америка сприймається як Нью-Йорк, але основна Америка – це все-таки траси, хайвеї, паркінги й місцями присутня злочинність. Не дивлячись на це, мої враження від Америки просто відмінні.

Якщо говорити про викладання, про навчальне навантаження, що б Ви сказали?

Оскільки в мене програма була сертифікатною, то я могла сама собі вибирати предмети й сама планувати свій навчальний план. Викладачі права були діючими юристами, фандрейзингу, відповідно, професіоналами у своєму середовищі.

Як проходять заняття? Ти ходиш на лекції, плюс паралельно у спеціальному студентському порталі тобі створюють логін і пароль, і ти по кожному курсу виконуєш домашні завдання, тести, твори, контрольні. І, звісно ж, оцінюють активність на заняттях – діалог із викладачем, самостійну роботу, роботу у групі.

Де Ви жили, харчувалися, як проходило життя в кампусі, яким було дозвілля?

Жила в кампусі в гуртожитку, але не радила би це іншим студентам, тому що це досить дорого. Гуртожитки в Америці дорогі, але для мене це себе виправдало, тому що дуже багато студентських подій, вечірок, поїздок. Якщо ти один у місті, у незнайомій країні, то, звісно ж, набагато більш затишно відчуваєш себе в оточенні інших студентів, де постійно відбуваються якісь події, ніж один у своїй квартирі.

Усі першокурсники коледжів США взагалі зобов'язані рік жити в гуртожитку, щоби краще інтегруватись у життя університету. З іншого боку, знімаючи квартиру, можна дуже сильно заощадити. Хоча, звісно, є ще й інші чинники, як, наприклад, кримінальні. Наприклад, у моєму місті по всьому кампусу їздять автобусики, які після занять розвозять студентів назад у гуртожитки. А ось якщо ти живеш у квартирі, то викручуватись доводиться самому. І якщо в тебе в Америці немає своєї машини, то в Сент-Луісі досить небезпечно ввечері переміщатися громадським транспортом. Але є й набагато більше безпечні міста та штати.

Ви назвали мінусом досить-таки непросту криміногенну обстановку в деяких містах США. Можливо, Ви ще що-небудь можете назвати серед недоліків навчання у США?

В основному, знайшла для себе набагато більше плюсів, ніж мінусів, і дуже рекомендую їхати туди на навчання. Просто Америка дуже різна, треба зважати на престиж університету, рейтинг програми, розмір стипендії, розташування й безпеку.

Комусь подобається жити в мегаполісі, комусь у маленьких містечках, комусь важливіше престиж вишу, комусь розташування. Усі люди різні.

В Америці ти стаєш більш комунікабельним, оптимістичним, терпимим, відкритим, більше посміхаєшся, ти більш активний і готовий допомогти іншим людям. Вітаються волонтерство і стажування, у нас, наприклад, це було обов'язковою умовою навчання за програмою.

Американці дуже працелюбні, активні й соціально орієнтовані, люблять спорт і не розуміють, як можна нічим не займатися. Крім того, навчання у США – це бізнес, у нього вкладається дуже багато ресурсів. Отже, США встановлюють стандарти освіти для всього світу.

З мінусів же, окрім турботи про безпеку, можу назвати той факт, що добра їжа дорога, і дуже легко не тільки набрати вагу, а дійсно посадити своє здоров'я. Тому треба дуже прискіпливо вибирати їжу в супермаркетах, щоби вона була не якоюсь синтетичною, а нормальною.

У місцях швидкого харчування їсти не рекомендую. У ресторани, ясна річ, щодня не підеш. І навіть якщо просто вибирати продукти, не особливо придивляючись, які вони, можна теж легко розтовстіти. Тобто там треба стежити за харчуванням. Це друга особливість.

І третя: якщо ти живеш не в Нью-Йорку, то, у принципі, уся решта Америки – це просто система хайвеїв і парковок, на відміну від нас. До цього досить швидко звикаєш, але це треба враховувати. Там зовсім інші уявлення про відстань, американці дуже мобільні. Отже, швидше за все, на права здавати доведеться, а машину потрібно буде купувати або орендувати. Добрий факт у тому, що авто там набагато дешевше, так само як і бензин, а перший час вас із задоволенням підвозитимуть нові друзі, студенти або навіть викладачі.

Ви сказали, що США Вам більшою мірою сподобалися, ніж не сподобалися. А чим особливо Вам сподобалися Сполучені Штати, і що найбільше Вам дала ця країна?

Ця країна дала мені дуже багато. З дитинства мріяла побувати та пожити в Америці. Вихована на всіх цих фільмах і книгах, мріяла попрактикувати мову й зануритись у це середовище. Важко пояснити людям, які знають про Америку з нарисів Задорнова, або були там лише з коротким візитом, але життя в Америці дуже міняє тебе та розширює горизонти.

Ти вчишся бути більше товариським, толерантним, терпимим, активним, дійсно готовим прийти на допомогу іншій людині. Після Америки, якщо ти бачиш, що людині погано, ти підійдеш і спитаєш, чи все в неї о’кей, як би над цим не сміялись, і не подумаєш, що це хтось негідний.

Навіть коли потрапляла в неприємності, завжди знаходились люди, готові підтримати, допомогти. Люди там дуже добрі, відкриті. У них увічливість вважається ознакою доброго виховання та високої освіти. Тобто там не прийнято бути неввічливим, песимістичним, саркастичним або неусмішливим. Це вважається ознакою поганого виховання.

Що ще в Америці вітається, так це бажання виділитися, бути індивідуальністю. Діти з раннього віку вчаться самі заробляти собі на життя, знати ціну грошам. Дуже цінуються будь-які інтелектуальні пізнання, тому що освіта в Америці досить дорога, й якщо ти, наприклад, знаєш китайську або те, як надати першу допомогу, чи просто блиснеш інтелектом, це дуже вражає.

Скажіть, а як вийшло, що Ви опинилися на подальшому навчанні в Німеччині?

Коли повернулася зі Сполучених Штатів, то працювала в кількох іноземних компаніях, і мене переслідувало відчуття, що у Сполучених Штатах не отримала повноцінний магістерський диплом і мені його обов'язково треба отримати.

Дізналася про стипендію німецького уряду й одночасно американської фундації Сороса. І мені захотілося завершити свою освіту саме в Європі.

Подала документи, пройшла відбірковий тур. Європа вразила мене фінансовою доступністю освіти для кожної людини, її якістю, налагодженою системою транспорту, багатою історією, приголомшуючою архітектурою, смачною кухнею, великою кількістю заходів і відносною безпекою. Проте життя в Європі досить дороге, тому європейці дуже економні. Також вони більше закриті для нових знайомств, на відміну від американців, і менш емоційні, на відміну від слов'ян. Проте вже якщо назвуть тебе своїм другом, то це багато значить.

До того ж, як це не парадоксально, в Америці хоча й не відчуваєш себе іноземцем (там усі іноземці), але залишитися там легально та знайти роботу досить важко, бо туди прагнуть усі, а закони іноземцям легалізуватись особливо не допомагають. А в Європі, особливо в Німеччині, хоча влитись у життя слов'янській людині складніше й ти напевно завжди будеш для них іноземцем, але досить просто залишитися жити, працюючи або навчаючися, з перспективою отримання громадянства.

Німецькі громадяни, узнавши вас, через якийсь час охоче йдуть вам назустріч, багато в чому допомагають. Отже, усюди свої плюси й мінуси, усе залежить від вашого сприйняття та мети.

Ви в Європу потрапили за програмою Сороса чи за програмою DAAD?

Це була здвоєна програма: DAAD і фундація Сороса разом пропонували цю програму.

А чи складно потрапити простому українцю на програму DAAD і отримати стипендію?

Програма DAAD зараз так само чудово функціонує, як і тоді, коли я їздила за нею вчитися. Єдине, що стипендії та деякі особливості їх подачі варіюються рік від року, але, у принципі, завжди можна студенту перших-третіх курсів поїхати на курси німецької, або після 4-го та 5-го курсів у магістратуру, або в аспірантуру. Програма подачі така: заповнюєш анкету, пишеш мотиваційний лист, коротку автобіографію, прикладаєш витяги з дипломів, у разі аспірантури – науковий проект і на конкурсній основі чекаєш результатів.

А за якою магістерською програмою Ви навчались у Німеччині?

Європейська інтеграція, магістр права.

В якому місті Ви вчились і в якому виші в Німеччині?

Училась в Європа інституті університету Саарланда. Це таке невелике студентське містечко, де все пристосовано для студентського життя. Саме містечко, уважайте, це один великий кампус. Це було для мене дуже цікаво. Теж вибрала мешкання в гуртожитку й не помилилася.

Університет пропонував багато абсолютно різних видів дозвілля, часті зустрічі студентів, екскурсії у Страсбург, у Брюссель, у суди з прав людини, у різні європейські інститути, у Берлін. Було дуже цікаво вчитися, подивитися цього разу, як це робиться в Європі. А які в маленьких містечках чудові різдвяні ярмарки та фестивалі!

Якщо порівнювати Україну, Німеччину та США, що б Ви сказали про ці три системи навчання, які в них характерні особливості, якщо їх порівнювати одну з одною?

В Україні, як відомо, освіта дуже відірвана від практики. У США вона, навпаки, більш орієнтована на практику. У Німеччині ж істина десь посередині.

Вартість навчання у США на сьогодні найвища у світі, але вона в цілому виправдана, якщо націлюєшся на перспективні спеціальності та виші «Ліги плюща».

Знову ж таки, це все одно не гарантує можливість знаходження роботи у США та можливості залишитись у країні. Зате, поза сумнівом, допоможе в міжнародній кар'єрі. Легально підробляти по студентській візі можна ж тільки в кампусі.

У Німеччині навчання часто не менше престижне, але безкоштовне. Є легальна можливість підробляти й залишитись у країні для пошуку роботи.

Вартість життя в обох країнах залежить від землі або штату та середнього прожиткового мінімуму конкретного міста, але в цілому у Штатах життя дешевше, якщо, звісно, не брати в розрахунок мегаполіси типу Нью-Йорка чи Лос-Анджелеса. Проте економія ця нівелюється вартістю навчання та бажанням більшості студентів перебиратись у великі міста.

Менталітет увесь теж досить різний, треба вибирати, що тобі більше підходить, американська відвертість і можливості для міжнародної кар'єри чи німецька чіткість і можливість залишитись у країні.

Перебування за кордоном, напевно, дуже вплинуло на Ваш світогляд. Скажіть, що взагалі цей зарубіжний досвід Вам дав?

Уважаю, у нашу епоху глобалізації кожна людина повинна пожити в іншій країні, краще в кількох, а не просто побути туристом. Неважливо, стажування це, робота, волонтерство, навчання, курси чи саббатікал. Це дійсно допомагає поглянути й на себе, і на світ по-іншому, сформувати толерантність, критичність сприйняття та відкритість до нового. І навіть неважливо, залишишся ти в цій країні чи виїдеш. Навіть просто перебування в різних країнах дуже багато дає і збагачує людину як особу.

Як Ваш зарубіжний досвід змінив Ваші кар'єрні можливості?

Знайти роботу в Україні після навчання у Штатах і Німеччині, та ще й за стипендіальними програмами, дійсно набагато простіше. Це відкриває багато дверей. Мене запрошували на співбесіду у Світовий Банк, стажувалася по поверненню в ЮНІСЕФ, працювала в кількох міжнародних організаціях, стажувалася завдяки фундації Сороса в Росії, працювала в організації «Лікарі без кордонів». Зараз співробітничаю з DAAD.

Розкажіть, будь ласка, про те, що Вам дало навчання за кордоном у соціальному плані?

Навчання за кордоном – це насправді прекрасний шанс не тільки вивчити свою спеціальність, стати експертом у чомусь унікальному, подивитися світ, це ще й шанс завести нових друзів і покращити свої комунікативні навички.

І, дійсно, здорово, коли в тебе є друзі в усьому світі. У будь-який момент можна сказати «Я їду в гості», і це чудово. Недавно ось запросили на весілля в Перу! Відчуваєш себе громадянином світу. 

Розмовляв Павло Петриченко, Освіта.ua

Освіта.ua
12.12.2014

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!