Osvita.ua Освіта за кордоном Вища освіта Статті Вища освіта в Європі переживає важкі часи
Вища освіта в Європі переживає важкі часи

Як і слід було очікувати, вища освіта в Європі не уникла заходів жорсткої економії

Вища освіта в Європі переживає важкі часи

У рік, який був відзначений кризою євро, коли в небезпеці опинилися не тільки банки, але й суверенні держави, не дивно, що вища освіта в Європі пережила ряд потрясінь. Незважаючи на поширену думку, що вища освіта є громадським благом, і, отже, суспільство у відповіді за неї, сучасні тенденції малюють нам картину повну сумнівів.

Скорочення державного фінансування вищих навчальних закладів, зменшення підтримки студентів, введення або підвищення плати за навчання, обмеження кількості іноземних студентів, що мають право вступу - все це - перша реакція заходів жорсткої економії.

У той же час, мало хто буде сперечатися, що вища освіта може забезпечити вихід з кризи. Можливо, все не так просто, але ми перебуваємо в кризі, яка по суті є кризою добробуту суспільства і добробуту держави. Проблема для урядів полягає в нарощуванні боргу державних бюджетів, створює порочне коло в економіці.

Фінансування освіти навряд чи є причиною структурного боргу і є багато аргументів на користь збільшення інвестицій. Але вища освіта рідко має фінансовий пріоритет, особливо, коли державні інвестиції можуть бути легко перетворені у приватні.

Численні скорочення державного фінансування вищої освіти в різних європейських країнах демонструють, що на практиці ідея державних інвестицій у вищу освіту для розв'язання кризи не приваблива.

Правда, деякі європейські країни взяли на себе додаткові інвестиції, але вони або незначні, або це лише вигляд інвестицій, у той час як скорочення фінансування посилюється в інших областях вищої освіти, як, наприклад, це відбувається в Німеччині, де на федеральному рівні тривають інвестиції у вищу освіту, а окремі землі мають протилежну політичну логіку.

Але найголовніше - можна не сумніватися, що значно посилюється тиск на студентів, яким тепер потрібно співфінансувати більшу частину свого навчання. Мова йде не тільки про вартість навчання, яка постійно зростає, але й про підтримку студентів, а також про різні допоміжні послуги, на які було скорочено фінансування.

Тепер, коли мова заходить про вищу освіту, на студентів та їх сім'ї лягає підвищене навантаження. Деякі уряди навіть, здається, змагаються у встановленні рекордів зі стягнення плати за навчання. Ще кілька років тому в Європі плата в розмірі £ 9000 (13 800 доларів США) здавалася неймовірною. Можливо, наступає переломний момент, коли таке співфінансування навчання стає непід’ємним тягарем для студентів і випускників.

Хоча безпосереднім результатом цих заходів, може стати скорочення числа вступників (як це було у Великобританії в цьому році або в Швеції), малоймовірно, що вища освіта втратить свою привабливість. Це саме по собі може бути частиною проблеми - оскільки майже кожен упевнений, що вища освіта надасть йому гарантовані індивідуальні переваги.

Проте дані зі Сполучених Штатів свідчать про те, що фінансовий тягар, і кредити, які студенти мають нести на своїх плечах, якщо вони хочуть отримати якісну освіту, стає занадто важким. Це впливає на здатність випускників отримувати доступ до інших джерел фінансування, таких як кредит на відкриття бізнесу чи купівлю будинку.

Ми спостерігали протести студентів у Чилі, де студенти заявили, що вони вже натерпілися, і вимагають безкоштовної державної вищої освіти, виступаючи проти елітарного підходу, коли вища освіта доступна тільки тим, хто має достатньо грошей.

Ми також бачили, протести в різних європейських країнах, таких як Іспанія, де студенти борються за своє майбутнє і висловлюють протест проти того, що вони змушені влазити в борги, на початку свого дорослого життя, а також проти безробіття.

Досі немає відповіді на питання - як збалансувати державний бюджет і масовість вищої освіти. У минулі десятиліття спостерігався швидкий ріст числа студентів, у той час як державні інвестиції у багатьох країнах з усіх сил намагалися встигати за цим процесом. Можна стверджувати, що ми були свідками падіння якості вищої освіти.

Країни і установи стали частіше залазити в приватні кишені, особливо в тих випадках, коли це здавалося більш легким джерелом фінансування, ніж залучення додаткового фінансування за рахунок використання іноземних студентів у якості «дійних корів». У той же час було забуто те, що є нереалізований потенціал у своїх власних країнах, оскільки є багато людей, які все ще не в змозі отримати вищу освіту, тому що вони просто не можуть собі дозволити вчитися.

Такі організації, як ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), які виступають за інвестиції у вищу освіту як спосіб виходу з кризи, наразі розглядають цей незайманий потенціал. У довгостроковій перспективі європейським країнам це може обійтися набагато дорожче, якщо вони не зможуть дати вищу освіту тій частині свого суспільства, яка не може собі це дозволити.

Здається, що коли мова заходить про довгостроковий потенціал вищої освіти до цих пір відсутній підхід, заснований на науково-обгрунтованих даних, які використовуються в процесі прийняття рішень. Дійсно можна було б вимагати від уряду доказів, яким чином скорочення державного фінансування освіти збільшить довгострокові темпи зростання.

З одного боку, можливі наслідки використання студентів у якості вирішення проблеми фінансування, змусивши їх платити, до кінця не вивчені. Які довгострокові наслідки такого підходу у зв'язку з проблемами, з якими стикається Європа – такими як необхідність підвищення інновацій в суспільстві або все більш старіюче населення?

З іншого боку - що відбудеться, коли з'явиться все більше і більше випускників, а особисті фінансові вигоди, отримані від навчання в університеті, стане все важче виміряти, у міру того як вища освіта більше не буде розглядатися як привілей для обраних? Здається, існує розрив між різними політичними цілями. Для студентів, ці відмінності створюють велику напруженість і впливають на їхнє повсякденне життя і майбутній вибір.

Ми також бачимо, що деякі уряди, наприклад, в Угорщині, намагаються пов'язати державні інвестиції у вищу освіту з питанням націоналізму, у своєму бажанні зупинити студентів, що виїжджають за кордон після закінчення навчання, змушуючи таких, повернути державі "витрати" у вигляді повної плати за навчання.

Це піднімає питання про європейську солідарність та її підходи до так званої кризи. Здається, що в період кризи користь для суспільства від вищої освіти забута. Це тривожна тенденція, яка дуже турбує студентів.

Як європейцям побудувати довіру до своїх урядів, якщо вони не можуть подолати кризу і скорочують фінансування там, де це веде до довгострокових змін, які роблять суспільство нестійким?

Роль простих європейців полягає в тому, щоб не тільки переконати уряди у перевагах вищої освіти, а й у тому, щоб створити моральне обгрунтування інвестицій. Студенти були відверті в обговоренні цих проблем, і можна з упевненістю сказати, що протести студентів продовжаться і в 2012 році.

Аллан Полл, голова Союзу європейських студентів, University World News

Освіта.ua
16.01.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!