Osvita.ua Освіта за кордоном Вища освіта Статті Особливості потрапляння українських вузів у світові рейтинги
Особливості потрапляння українських вузів у світові рейтинги

Новина про те, що два українських ВНЗ увійшли в топ-700 найкращих університетів світу за версією компанії Quacquarelli Symonds, викликала здивування та занепокоєння читачів

Особливості потрапляння українських вузів у світові рейтинги

Перше було викликано тим, що до рейтингу міжнародного масштабу "пробився" регіональний виш - Донецький національний університет. Друге - тим, що у списку світових величин не знайшлося місця для таких потужних вузів, як Київський національний університет Тараса Шевченка та Києво-Могилянська академія.

До почесного топу серед світових вишів увійшов також Київський політехнічний інститут.

Обидва університети у рейтингу значаться на місці 600+, а паралельно із ними - ще 98 університетів. Розподіляти більш точні місця компанія Quacquarelly Symonds не вважає за потрібне, оскільки після 400 місця показники університетів вельми несуттєво відрізняються.

Подібний підхід представників Донецького національного університету не засмучує, а навіть радує.

"В принципі, ми вперше потрапили до рейтингу світового масштабу, - каже проректор з науково-педагогічно роботи та міжнародних зв'язків Сергій Іванов. - Тепер це наша візитівка. З одного боку, це бонус, а з іншого - додаткова відповідальність. Бонус у залученні нових партнерів, студентів. Окремо можна говорити про участь в міжнародних програмах. Адже коли університет подає заявку на учать у подібній програмі, рейтинг завждм враховується. Тим більше, що в нас є кому працювати в подібних програмах - ми маємо сильних математиків, фізиків, істориків, біологів і тепер це підтверджується ще й рейтингом. А відповідальність полягає у тому, що нам тепер не можна понижувати планку".

Проректор додає, що по окремих позиціях виш входить у число 250 - 350 найкращих вишів світу.

Регіональний директор QS (Quacquarelli Symonds) по Центральній і Східній Європі Зоя Зайцева зауважує, що ДНУ потрапив до рейтингу світового масштабу не одразу:"ДНУ подавав заявку і в минулому році, проте лише цього року вони змогли увійти до рейтингу".

Для проректора донецького вишу перша невдача не є показовою: "Чесно кажучи, ми не очікували, що потрапимо до ТОП-700 так швидко. Об'єктивно ми очікували, що пройде близько 5 років, перш ніж ми туди потрапимо".

Подібний злет ДНУ схожий на щасливу історію Попелюшки. Регіональний виш, який у вітчизняних рейтингах вузів за останні 5 років не підіймався вище 5 місця (5-те місце у 2010 році та 6-те місце 2011-ому за версією рейтингу "Компас") раптом потрапив до 4% найкращих вишів планети.

За словами Зайцевої, цьому існує просте пояснення: QS та "Компас" мають різні системи оцінювання. Якщо "Компас" досліджує в основному попит роботодавців на випускників певних вишів, то QS зосереджується під час дослідження на рейтингу конкретного вишу у науковому середовищі.

Аутсайдери рейтингу

Те, що у світовому рейтингу вишів компанії QS немає Національного університету ім.Тараса Шевценка та "Києво-Могилянської Академії", непокоїть не лише українську аудиторію. Пані Зайцева стурбована цим питанням не менше, адже вважає, що ці виші могли би посісти достойне місце.

Роз'яснюючи причини відсутності вишів у списку, Зайцева зауважує, що в університетів є два способи потрапити до рейтингу QS. Перший спосіб - "органічний", коли роботодавці, науковці та експерти згадують університет в списку найкращих велику кількість разів та вважають його ліпшим по багатьох критеріях: "Тоді університет може не подавати заявку, але автоматично потрапити до рейтингу. Таким, зокрема, є університет МГУ".

Другий спосіб - неорганічний - полягає у тому, що університет сам подає заявку. В такому випадку університет подає перелік закордонних вчених, з якими він співпрацює, а завдання компанії QS полягає у тому, аби опитати цих науковців та перевірити рівень якості університету. Такий спосіб актуальний у випадку, якщо під час опитування експерти та роботодавці не згадують університет достатню кількість разів, аби той потрапив до рейтингу автоматично.

За словами Зої, НаУКМА та КНУ не набрали достатню кількість посилань, аби потрапити до рейтингу автоматично, а заявку подавати не побажали. Вона додала, що QS запрошував їх взяти участь в оцінюванні, але університети відмовились.

"Ми запрошували і Могилянку, і університет Шевченка брати участь в рейтингу, хоча зазвичай цього не робимо. Це, була, зокрема, і моя ініціатива, адже я відповідаю за Центральну та Східну Європу. До того ж, я не з чужих слів знаю, наскільки якісним є університет Тараса Шевченка, тож мені хотілося бачити його у списках тих, хто подав заявку. Проте від самих університетів ініціатива не надійшла, а насильно тягнути до нашого рейтингу ніхто нікого не буде", - додала Зайцева.

Подібна заява пані Зайцевої здивувала проректора із науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова. За його словами, університет не отримував запрошення брути участь у рейтингу QS, хоча вуз опитували як експерта стосовно якості міжнародної співпраці інших вишів:

"Такі документи - зокрема запрошення брати участь у подібних рейтингах - проходять через служби, що підпорядковуються мені. І такого запрошення надати інформацію про наш університет для участі в рейтингу ми не отримували", - переконує Володимир Бугров.

Проректор додав, що якби таке запрошення надійшло, університет взяв би участь, адже будь-який рейтинг - це дороговказ до того, над чим потрібно працювати.

Бугров також додає, що авторитет університету не можна об'єктивно оцінити, спираючись лише на один рейтинг: "Те, що КПІ потрапив до списку QS, можна легко пояснити. Особливості цієї компанії в тому, що QS опитує серед міжнародних роботодавців такі ІТ-компанії, як Adobe, Microsoft, Apple. Тому не двино, що КПІ, як технічний виш, отримує схвальні відгуки. Специфіка нашого університету дещо інша. Роботодавцям, наприклад, важко оцінити класичного філолога, тобто спеціаліста з давньогрецької чи латини. Але без такога фахівця підготувати того ж медика просто неможливо".

Ректор зауважує, що КНУ посідає пристойне 1321 місце в іншому рейтингу "Webometrics Ranking of World Universities", станом на липень 2011 року. НТУУ "КПІ" посідає 1325 місце, НаУКМА - 2397, а ДНУ - 4616.

Цей рейтинг укладається іспанською компанією CSIC спільно з Google. Рейтинг звертає увагу на "електронну потужність" університету: наскільки розвинутий сайт вишу, його електронна бібліотека, динамічність інтерфейсу тощо. Відштовхуючись від цього рейтингу, Бугров зазначає, що КНУ вже розмірковує над нарощенням потужності в Інтернеті.

Національний університет "Києво-Могилянська Академія" поки що не прагне з'явитися у міжнародних рейтингах з дещо інших причин. Компанію QS тут вважають солідною, а методологію - прозорою.

Втім, ректор вишу Сергій Квіт зазначив, що участь у рейтингу для університету поки що не є пріоритетною справою: "Рейтингами потрібно займатися впритул, тоді як наше основне завдання наразі - відновити автономію університету. Коли міністерство освіти вручну вирішує, кому надавати бюджетні місця, а кому - ні, про жодну автономію, а отже і про якість університетської освіти не може йти мови".

Ректор додав, що важливим критерієм оцінювання у міжнародних рейтингах є результати наукових досліджень. Вітчизняним вишам поки що важко конкурувати з міжнародними, оскільки в Україні наука формально знаходиться поза університетами: "Наука та освіта підпорядковані двом різним відомствам. Тому варто спочатку усунути структурні недоліки, поліпшити якість освіти, і вже після цього українські виші зможуть посісти гідне місце в міжнародних рейтингах".

У кожного рейтингу - свій рейтинг

Вітчизняні виші компанії Quacquarelli Symonds здебільшого довіряють, а в її методах - не сумніваються. Втім, свого часу методологію компанії гостро критикували в закордонних медіа.

Компанія Quacquarelli Symonds була заснована у 1990 році, але щорічні рейтинги вишів усього світу вони почали публікувати з 2004 року. Протягом 5 років QS співпрацювала разом із Times Higher Education - британським тижневиком, який спеціалізується виключно на новинах та дослідженнях у сфері вищої освіти.

В той час їх спільний рейтинг носив назву THE-QS World University Rankings.

Втім, з 2010 року ці дві компанії розділилися і відтоді визначають Світовий рейтинг університетів "одноосібно". Відділившись від QS, редактор тижневика Times Higher Education Філ Беті розкритикував методологію, завдяки якій спільники складали рейтинг вишів світу кілька років поспіль: "Зрозуміло, що наш рейтинг (THE-QS World University Rankings - ред.) завжди більш прихильно ставився до природничих, ніж до гуманітарних наук", - написав Беті у своїй статті.

Розповідаючи про недоліки рейтингу більш детально, Беті звертається до критеріїв оцінювання. Тут варто зазначити, що найбільшої критики зазнає критерій "академічного опитування", тобто опитування експертів - професури та академіків - стосовно якості того чи іншого університету.

Перш за все, варто зазначити, що цей критерій займає 40% ваги усього оцінювання. Тоді як, скажімо, репутація університету серед роботодавців - всього 10%. Цей критерій спершу піддавався критиці з боку австралійців.

Так, професор університету Мельбурну Саймон Маргінсон у статті "Рейтинг, який вводить в оману" зазначив, що 40% ваги рейтингу складається з рекомендацій академіків, але при цьому у рейтингу немає даних про те, хто саме був опитаний та які питання їм задавали.

Зрештою, недолік цього критерію визнав і сам Філ Беті у своїй статті "Сповідь для рейтингу". Беті зазначив, що репутація університетів визначалася надто малою кількістю академіків: "Лише подумайте: у 2009 році ми опитали близько 3 500 тисяч науковців - маленький кластер мільйонів науковців по всьому світу. Вибірка надто мала, але важила надто багато".

Спосіб оцінювання університетів від THE-QS World University Rankings критикували не лише за це. У 2007 році цей рейтинг висміяв економіст Ендрю Освальд в статті "Нобелю не місце у рейтингу самообману". Науковець зазначив, що в 2007 році 2-ге місце у списку по-братськи розділили два найбільш респектабельних британських університети, а саме: Оксфорд та Кембридж. А от Стендфордський університет США посів скромне дев'ятнадцяте місце.

Автор статті розкритикував подібне ранжування. Його головний аргумент полягав у тому, що "невдаха-Стенфорд" мав за останні 20 років трьох Нобелівських лауреатів серед своїх випускників, тоді як Кембридж - всього одного, а Оксфорд - жодного.

"Ми маємо відроджувати правду власноруч, - писав Освальд. - Найгірше, що інформація такого роду переконує уряд Великобританії у тому, що наші університети продовжують лишатися міжнародними "науковими світилами", тоді як це зовсім не так. З 1980-х років наші наукові досягнення суттєво скоротилися. За останні двадцять років Сполучені Штати отримали 126 Нобелівських премій, тоді як Великобританія - лише дев'ять".

Крім того, THE-QS World University Rankings припускався і технічних помилок. Якщо вірити блогу University Ranking Watch, у період з 2006 по 2007 рік університет Вашингтону у Сент-Луїсі опустився у цьому рейтингу з 48 одразу на 161 місце. Причина доволі проста: складаючи рейтинг, Times Higher Education та Quacquarelli Symonds переплутали його із університетом Вашингтону в Сіетлі.

Через велику кількість недоліків, Times Highly Education вирішив відмовитися від старої системи оцінювання та виробити нову - більш досконалу систему оцінювання спільно з Reuters Thompson. Як зазначається на сайті тижневика, "новоспечений" світовий рейтинг університетів 2011 року буде оприлюднено 6 жовтня цього року.

Тоді як британський тижневик відійшов від цієї методології як від недосконалої, QS продовжує використовувати стару методологію після свого розколу з Times Higher Education. Принаймні, на сайті QS World University Rankings компанії можна побачити, що 40% ваги у рейтингу досі займає академічне опитування, а компанія QS значиться єдиним користувачем цієї методології.

Який рейтинг - кращий?

Критика рейтингу QS не здається українським вишам такою, що суттєво погіршує його репутацію.

"Усі найавторитетніші рейтинги страшенно критикують, - зазначає ректор НаУКМА Сергій Квіт. - Наприклад, найвідоміших на сьогодні Шанхайський рейтинг критикують за те, що він бере до уваги масштаби вищих навчальних закладів: чим більший університет, тим більше в нього шансів туди потрапити. Такому критерію можуть відповідати виші США та Америки, але середній за розміром Європейський виш туди не зможе потрапити".

Ректор додає, що наразі він більше схильний довіряти QS, адже вони вже давно працюють. А от новому рейтингу журналу Times Higher Education спільно з Reuters Thompson ще потрібно буде довести свою конкурентоспроможність.

Проректор КНУ Володимир Бугров додає, що на одному рейтингу світ клином не сходиться: QS і досі лишається авторитетним, просто його методологія, як і методологія кожного вишу, не є вичерпною: "Авторитет університету треба вимірювати, як середню температуру по лікарні - жартує Бугров - співставляючи його з іншим рейтингами".

Втім, проректор радше розглядає рейтинги університетів світу як маркетинговий інструмент, який допомагає обрати той чи інший ВНЗ. Він також вказує на стурбованість Європи Шанхайським рейтингом: не "пускаючи" до своїх списків маленькі європейські виші, подібний рейтинг провокує відтік талановитих кадрів - професури та студентів - до США та Китаю.

Створення європейських стандартів оцінювання - це свого роду спроба запобігти "відтоку мізків" до найбільш потужних індустріальних країн.

Аби не заплутатися у рейтингах та передчасно не розчаруватися у тому чи іншому виші, ректори радять дивитися одразу на кілька найпотужніших рейтингів світу.

Серед них - ARWU-500 (рейтинг, що складається Інститутом вищої освіти Шанхайського університету), Times Higher Education, Webometrics та вищазгаданий рейтинг QS, який відтепер для багатьох українців є знаковим.

Автор: Анна Левицька

Читайте також:

Українська правда. Життя
15.09.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!