Osvita.ua Освіта за кордоном Вища освіта Статті Викладачі німецьких вузів усе частіше використовують Twitter, Facebook і блоги в професійних цілях
Викладачі німецьких вузів усе частіше використовують Twitter, Facebook і блоги в професійних цілях

Професор математики та інформатики педагогічного інституту в Гейдельберзі Крістіан Шпаннагель - типовий представник покоління Web 2.0. Його студенти знають, що зовсім не обов'язково заздалегідь домовлятися про зустріч на кафедрі щоб поспілкуватися з викладачем

Викладачі німецьких вузів усе частіше використовують Twitter, Facebook і блоги в професійних цілях

"Виловити" професора можна набагато швидше, написавши йому в Twitter, в Facebook або залишивши повідомлення в блозі викладача.

Профіль практично у всіх соціальних мережах, власний блог ... Така активність в інтернеті - це хобі або "виробнича необхідність"?

Крістіан Шпаннагель: Ви не повірите, але ведення блогу дуже допомагає в спілкуванні зі студентами. Я розміщую там нотатки про свою роботу, про накопичений досвід, про наукову діяльність, а студенти ці записи відразу коментують. Такий ось неформальний спосіб спілкування. Зрозуміло, не можна скидати з рахунків електронну пошту - на неї припадає 90 відсотків всього мого листування зі студентами. А в Twitter я регулярно відправляю повідомлення про те, чим займаюся зараз.

- А колеги поділяють вашу пристрасть до Інтернету, або ви в їхньому ряду - унікум?

- У колі моїх університетських колег я, можна сказати, особливий випадок. Зрозуміло, є серед них ті, хто ведуть блоги, є ті, хто відсилають повідомлення на Twitter, але в такому обсязі як я, цього не робить ніхто.

- Наскільки така веб-активність впливає на стиль вашої роботи?

- Найбільшою мірою це позначається на формі проведення семінарів. Приміром, нещодавно на одному з них студенти спілкувалися в режимі онлайн з моїми "друзями" в блозі і в Twitter. У ході заняття я розміщував там повідомлення про те, що ми зараз робимо, ці повідомлення тут же коментували, а учасники семінару в свою чергу відправляли свої коментарі. Ефект був просто неймовірний!

Крім того, постійна присутність у соціальних мережах впливає і на мої дослідження - я отримую своєрідний заряд енергії від людей, які безпосередньо не залучені до наукової діяльності. Університетським викладачам дуже важливо спілкуватися з вчителями, студентами педагогічних факультетів інших університетів, зі школярами. І дуже здорово, що, завдяки блогу або Twitter, я можу дізнатися думку про мою роботу зі сторони, познайомитися з позицією неупереджених спостерігачів.

- А коли ви говорите собі "стоп"?

- Треба стежити за тим, щоб захопленість сучасними засобами комунікації не перетворилася в залежність від них. Інакше це може призвести до того, що кількість повідомлень в блозі і Twitter різко зросте, а їхня смислова цінність зведеться до нуля. У минулому я ледь не перегнув палицю. Зареєструвався мало не на всіх соціальних платформах - в Facebook, в Twitter, в Xing - і тільки й робив, що відправляв всюди повідомлення.

У якийсь момент я сказав собі: "Стоп, настав час зробити паузу, а потім обмежитися лише декількома платформами". Сьогодні мене можна назвати досить активним блогером, однак тепер я знаю, що в усьому треба знати міру.

- У наші дні і керівництво університетів нерідко використовує Інтернет як засіб спілкування зі студентами. Наприклад, ректор університету в Регенсбурзі, професор Томас Штротхотте (Thomas Strothotte) створив блог, який так і називається: "Запитай ректора". Студентам задають питання, потім якісь з них відбираються, і ректор викладає на YouTube відеоролик з відповідями. Як ви ставитеся до такого способу спілкування?

- А чому б і ні? Інтернет зближує людей. Студент бачить ректора, який відповідає на його питання, і в якійсь мірі відчуває свою причетність до подій. Він бачить у ректорі насамперед живу людину, співрозмовника, а не недоступного чиновника, який сидить у вежі зі слонової кістки.

А ректор, крім того, що може ґрунтовно і толково відповісти на питання, що цікавлять студентів, стає ближче до учнів свого університету. Так що важливість подібного способу комунікації для вищих шкіл не можна недооцінювати.

Зрозуміло, ректор не може перебувати в режимі онлайн стільки ж часу, скільки, скажімо, науковий співробітник університету - для цього він дуже зайнята людина. Але якщо раз на місяць він знаходить час відповісти в режимі онлайн на пару питань - це вже добре.

- А ви не вважаєте це свого роду рекламним трюком, хитромудрою стратегією керівництва університету? Адже, в кінцевому рахунку, поява ректора в YouTube - це відповідь лише на малу частку всіх питань...

- Так, безумовно, соціальні мережі дають не лише можливість розмістити в інтернеті будь-яку інформацію, їх можна використовувати і для рекламних трюків. Чи виявляться вони успішними - це вже інше питання.

Можу лише сказати, що якщо блог чи соціальна платформа не несе в собі нічого крім реклами, то це відразу видно. Але повірте мені - користувачів цікавлять ті блоги, і ті профілі, за якими видно їх творця - з його почуттями, думками та ідеями.

Більше про навчання у Німеччині>>>

Deutsche welle
26.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!