Osvita.ua Освіта за кордоном Вища освіта Статті Світові тенденції в освіті за кордоном
Світові тенденції в освіті за кордоном

За даними ЮНЕСКО, кількість студентів, які навчаються за кордоном, щороку зростає більш ніж на 10%. У 2009-му майже три з половиною мільйона людей навчались за межами своєї батьківщини. Проте в найближчому майбутньому традиційний перелік найбільш привабливих для освіти країн може змінитися

Світові тенденції в освіті за кордоном

Вчитися, не можна працювати

Британська влада в черговий раз взялися реформувати систему вищої освіти. Якщо в минулому році плату за навчання підняли до £ 6-9 тис., а багато наукових співробітників випробували на собі всі принади скорочення фінансування галузі, то відтепер університети стали заручниками державної стратегії по скороченню кількості іммігрантів.

Дослідження, проведене на замовлення британського уряду, показало: кожен п'ятий мігрант з-за меж ЄС, який приїхав до Великої Британії за студентською візою, після п'яти років навчання залишається в країні. Більш того, деякі «студенти», що прибувають до країни, насправді липові - вони просто шукають кращої долі і користуються лояльністю британської влади до учнівської молоді.

Внаслідок цього міністр внутрішніх справ Тереза Мей оголосила, що відтепер щорічно буде видаватися не більше 80 тис. студентських віз (в останні роки їх надавали до 300 тис.). Крім того, посиляться вимоги до володіння англійською мовою.

Студентам-іноземцям заборонять влаштовуватися на повний робочий день на канікулах і на неповний робочий день під час навчання, що раніше дозволялося. Влада хоче переконатися, що студенти приїжджають строго на обмежений термін і навчаються, а не працюють. Хоча, як підкреслила міністр, «молодь з новаторськими ідеями, що приносить користь суспільству, може залишитися в країні, щоб розвивати свої ідеї».

Союз університетів і коледжів Великобританії UCU відреагував на новації песимістично: «Останнє, що нам зараз потрібно, так це нервова популістська політика, що позбавляє наші університети мільярдів фунтів».

Профільний парламентський комітет також попередив, що будь-які візові обмеження «можуть серйозно зашкодити британській системі вищої освіти та міжнародній репутації країни».

За даними асоціації директорів британських університетів Universities UK, освітні установи не лише залучають до країни кращих студентів, але й заробляють для своєї держави близько £ 5 млрд ($ 8 млрд). Таку суму витрачають у Великобританії студенти-іноземці.

Як розповіла прес-секретар асоціації Саллі Скотт, «в пресі багато спекуляцій, але кількісного обмеження на візи ще не встановлено».

За її словами, цифра у 80 тис. - попередня. Вона ретранслює підсумки замовленого британським урядом дослідження, як скорочення зловживань в оформленні студентських віз вплине на їх загальну кількість. Тобто, якщо буде необхідність, цифри можуть переглянути.

«Хто справді хоче приїхати до Великої Британії вчитися і виконає всі візові вимоги, приїде, - зазначила Саллі Скотт. - Так що ми не вважаємо, що це негативно вплине на науковий потенціал наших університетів».

Ласкаво просимо або...

Британія поки ще є другою топ-країною з прийому іноземних студентів. Першість у США - щорічно сюди їдуть на навчання близько 700 тис. іноземців, які приносять у економіку країни близько $ 20 млрд. Левову частку гостей складають китайці, а також громадяни Індії та Південної Кореї.

Після посилення американських візових правил у світлі подій 11 вересня, в наступні три роки кількість іноземних студентів зменшувалася, але потім цифра стала відновлюватися.

Австралія відчуває зменшення кількості іноземних студентів - близько 10% на рік - головним чином через жорсткі вимоги до охочих отримати постійне проживання і постійні зміни до державної імміграційної політики.

У 2009 році масла у вогонь додала і серія атак на студентів з Індії, після чого індійці стали менше їздити до Австралії, при цьому вони - другі за чисельністю після китайців студенти-іноземці на австралійському континенті.

Зараз в країні більше 400 тис. іноземних студентів, які вкладають в її економіку $ 18 млрд щорічно. Тому на початку квітня уряд вже заявив, що для вихідців з «обраних» 38 країн (деякі країни ЄС, Центральної Америки і Південно-Східної Азії, Індія і Росія) процедура отримання візи стане простішою.

Швеція раніше значилася на першому місці в рейтингу країн з найбільш доступною вищою освітою - і вступити в шведські виші було легко, і грошей на навчання потрібно було небагато.

Однак з осені минулого року шведська влада вирішила більше не субсидіювати студентів з країн, які не є членами ЄС. Зараз у Швеції більше 42 тис. іноземних студентів.

«Ми хочемо бути впевненими, що студенти навчаються у нас через високу якість освіти, а не тому, що вона безкоштовна», - заявила прес-секретар міністра освіти Яна Бьорклунда Еллін Боберг.

Кількість студентів з країн поза Шенгенською зоною, що вступили до магістратури в Швеції, за останній час впала майже на 60% і становить 8 тис. чоловік.

Як розповідає наша співвітчизниця Яна Калініченко, після бакалаврату в Україні вона поїхала вивчати гендерні питання по магістерській програмі в Швеції. На неї нововведення не поширювалося, бо вона встигла вступити в останній «безкоштовний» рік.

«Я особливо не цікавилася, чому влада вирішила ввести плату за навчання, адже нічого не зміниш. Я більше серджуся на український уряд за те, що Україна не в Євросоюзі, ніж на шведський - за те, що він переходить на стежку комерціалізації», - каже Яна.

Тепер програма, за якою закінчує навчання українка, буде коштувати € 10,5 тис. на рік, і це крім обов'язкових (згідно з вимогами міграційної служби) € 8 тис. на рік на проживання.

«Якщо ці ціни цілком виправдані для спеціальностей з точних наук, то у відношенні наук соціальних це зовсім не раціонально. Адже навчання полягає в читанні книг в бібліотеці та дискусіях з одногрупниками, - коментує Яна. - Спроможні заплатити такі гроші українці швидше віддадуть перевагу Англії, Франції чи США. Ну а ті, хто не готовий, хай не засмучуються - є сусідня Норвегія, де плату за навчання ще не ввели, та й гранти продовжують надавати».

Німеччина посіла перше місце в рейтингу країн «виїзної» вищої освіти, складеному Британською радою.

Студентка економічного факультету КНУ імені Т. Шевченка Діана Гольдштейн прослухала семестровий курс з міжнародного бізнесу і економіки в Університеті прикладних наук (Schmalkalden).

Діана розповідає, що предмети у виші всі на вибір, а спеціально для іноземних студентів міжнародний відділ пропонує бізнес-англійську, німецьку (різні рівні), європейську політику, міжкультурні комунікації. Багато предметів для бакалаврів і одна магістерська програма цілком читаються англійською.

«Зі мною були студенти з Росії, України, Бразилії, Мексики, США, Азербайджану, Узбекистану, Польщі, Чехії, Іспанії, Індії, Пакистану. Якщо іноземних студентів багато, не відчуваєш себе ізгоєм і приїжджим», - каже Діана.

Стипендіат німецької програми академічних обмінів DAAD Іван Васильченко закінчує навчання за магістерською програмою економіки та менеджменту в Університеті Гумбольдта.

Він підкреслює, що багато курсів в Німеччині читають англійською та завдання на іспитах нерідко дублюються двома мовами.

«Думаю, що і економічний розвиток Німеччини спонукає студентів приїжджати сюди вчитися – з надією знайти перспективну роботу після закінчення вишу», - розповідає Іван.

Не за свої

Статистика про те, скільки українців у даний момент навчається за кордоном, відсутня. Наприкінці березня завідувач сектором післядипломної освіти департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Костянтин Кукушкін заявив, що в 2009 році на стажування, проведення досліджень, участь у конференціях та навчання виїхало 12,8 тис. осіб, серед них на повний курс навчання - 200 студентів, частковий курс - близько 2,2 тисяч.

Лариса Човнюк, віце-президент з міжнародного співробітництва Києво-Могилянської академії, підтверджує, що найчастіше українці прямують до Німеччини, Польщі, Великобританії, Канади і США.

«Ми не завжди можемо відстежити, куди відправляються наші студенти. Проте деякі тенденції виділити можна, - розповідає Лариса Човнюк. - В основному їздять за рахунок приймаючої сторони, наприклад, за програмами DAAD в Німеччину, Фулбрайта в США. До останнього часу було багато шведських стипендій, але зараз їхню кількість скоротили. Британський фонд The Open Society Institute раніше виділяв до 10 стипендій на Україну, зараз - менше, скоротилася тривалість навчання, та й вибір програм».

Цікаво, що вітчизняна влада донедавна у підтримці стажувань та навчання за кордоном українських студентів помічена не була.

Проте наприкінці березня Міносвіти заявило, що виділить 44 млн грн на державну програму навчання 300 українських студентів і вчених за кордоном строком не більше року. Хто і куди поїде, інформації поки немає. І хоча в Україні досі залишаються проблеми з визнанням іноземних дипломів, охочих повчитися за кордоном не стає менше. Важко сказати, грає тут роль завзяття отримати якісну освіту або ж просто бажання емігрувати.

Профиль
23.04.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!